Про це пишуть Версії з посиланням на znaj.

Запорізькі козаки стійко асоціюються у сучасного українця з багатьма речами. Це не тільки вуса, зачіска і шабля, а й обов’язково трубка, яку козак покурює на відпочинку.

Але звідки взялася в українців така екзотична на ті часи звичка? Адже далеко не всі європейці у XVI столітті знали про існування тютюну. Спробуємо розібратись.

Колумб навчив весь світ палити

Саме так співали у відомому мультфільмі «Острів скарбів». Тютюн відомий в Європі з XVI століття. До того він ріс тільки в Північній та Південній Америці, де місцеві аборигени курили його в ритуальних цілях. Звичайно, вони часто змішували його з іншими дурманними або розслаблюючими травами, так що суміш виходила вкрай цікава.

Першим його привіз до Європи французький монах і мандрівник Андре Теве у 1556 році. Вже до початку XVII століття вирощувати його почали повсюдно у Франції, Іспанії та Британії. Курили, правда, не дуже часто. Серед європейських аристократів популярний був нюхальним тютюн, яким лікували нудьгу і головні болі.

На територію Російської Імперії тютюн проник набагато пізніше. Тільки за Петра I заборона на куріння тютюну була знята. Але українські козаки затягувалися димом задовго до московських бояр і навіть трохи раніше, ніж іспанські гранди. Звідки ж у небагатих запорожців взялася ця рідкісне на той час рослина?

Турецький вплив

Скіфську традицію вдихати дим від різноманітних трав описував ще давньогрецький історик Геродот. Звичайно, тютюну серед цих трав не було, але сама манера куріння серед народів, що жили на кордоні з Великим степом простежується ще з тих часів.

Козаки, як видно, так само придбали цю звичку з географічних причин. Вони жили недалеко від турецьких володінь, а ось турки тютюн оцінили досить рано.

Іслам забороняє вживання алкоголю, тому заможним підданим османського султана доводилося розслаблятись іншими способами. Зокрема, популярним було куріння тютюну і легких дурманних трав. Тютюн в цілому вважався тонізуючим засобом, яке заспокоює нервову систему та ідеально підходить для відпочинку за чашкою турецької кави.

Теорія про те, що козаки перейняли звичку курити у турків (а взаємини українців, кримчан і османів завжди було не тільки ворожим, але багатим на культурні запозичення) підтверджується і лінгвістичним аналізом. Майже всі українські слова, пов’язані з курінням, перегукуються з турецькими. «Люлька» – lüle, а на турецькому lüla – «труба». Сам дієслово «палити» (або «пити дим») турецькою мовою звучить як «тютюн ічмек». Практично без змін до нас дійшли слова «капшук» і «чубук».

Очевидний факт культурного обміну між народами, що жили поруч . Нехай і жили не завжди мирно. Та й самі трубки, які з’являються на картинах і ілюстраціях козацтва, швидше нагадують довгі турецькі керамічні вироби, ніж звичні дерев’яні голландські.

Український мандрівник

Є і ще одна історія, яка могла зіграти свою роль в поширенні куріння серед козаків. У 1607 році з Британії в Америку вирушили поселенці на чолі з капітаном Джоном Смітом. Сміт був ветераном війни між Католицькою лігою і Османською імперією, в одному з боїв потрапив у полон до турків і був проданий в рабство.

І саме там відбулося його знайомство з запорожцями. Разом зі своїми товаришами, козаки звільнили з турецького полону і англійця. Якийсь час Сміт пробув на Січі, а потім вирішив повернутися додому, щоб зібрати експедицію до Нового Світу. З ним зголосилися їхати і кілька запорожців, з якими він встиг потоваришувати за цей час. Серед них був лікар Лаврін Богун, який, можливо, став першим українцем, який побував в Америці.

Згідно спогадів самого Сміта, вже в Америці він серйозно пошкодив ногу на полюванні. Богун, оглянувши рану, відмовився оперувати англійця на місці, не було необхідного обладнання. Тому капітан прийняв рішення повернутися в Європу на лікування.

Повернувшись до Англії після експедиції, Лаврін і Джон прихопили з собою і вантаж місцевої курильної рослини – тютюну. Двоє друзів потім чимало подорожували по Європі, заїжджали і на Січ, де цілком могли пригостити місцевих заморським тютюнцем.