Лев Скоп відзначив 70-літній ювілей: чим відомий львівський іконописець

“Еспресо.Захід” розповість про життєвий шлях та діяльність Лева Скопа.

Біографія Лева Скопа

Лев Лазор-Скоп народився у 1954 року у передмісті Львова – Знесіння.

“Дуже люблю бувати там, де я народився і виріс – Знесіння. Там не було радянської влади, на Знесінні, ніколи. Ми собі “Розриту могилу” на танцях грали, українські пісні, до церкви постійно ходили, або вікна були відриті і на Радіо Ватикан Служба Божа правилася… І про радянську владу я почув в 20 років, коли прийшов працювати до Львова”, – розповідає Лев Скоп.

Сім’я Скопів не жила багато, однак Лев та його брат Орест обидва зацікавилися малярством та мистецтвом. У підсумку і Лев, і Орест стали художниками.

У 1978 році знайомий Скопа привів його у львівську майстерню, що розпочинала роботи у костелі Бернардинів. Піднявшись під купол цієї святині із правом виконувати реставрацію стінопису, Скоп зрозумів, що цим хоче займатися.

“З цього все і почалося. Потім було багато різних пам’яток, з котрими довелося працювати: як стінопису, іконопису, так і станкового малярства”, – каже реставратор.

У 2002 році заснував творче об’єднання “Кактус”, метою якого є продовження української національної малярської традиції у сучасному мистецтві.

“Я в мистецтві не дуже розуміюся і всім про це кажу. Та й ніхто не розуміється в мистецтві. Час визначає твір мистецтва”, – чесно зізнається Лев Скоп.

Довгий час Скоп працював викладачем Львівської академії мистецтв. Зараз працює художником реставратором у музеї “Дрогобиччина”.

Понад 30 років Левко Скоп присвятив свого життя збереженню і дослідженню головної святині Дрогобича — давньої дерев’яної церкву св. Юра. Для цього він переселився у Дрогобич і у підсумку отримав звання почесного громадянина Дрогобича за свої здобутки.

“Це є пам’ятки, які творять феномен української культури в контексті інших національних культур Європи. .. Це синтез молитви і твору. Це притаманно молитовним націям, притаманно самодостатнім націям. Так, до прикладу, в Росії — в Петербурзі, архітектурні пам’ятки і малярство виконували виключно майстри з Італії і Франції. Тоді годі шукати в таких містах феномену національної культури”, – каже Лев Скоп.

Мистецька діяльність

Фото: weloveua

Лев Скоп автор кількох десятків персональних виставок. Роботи зберігаються у музеях і колекціях як в Україні, так і за її межами. Автор низки ікон, що знаходяться у церквах Західної України, також автор іконостасів. Автор безпрецедентного арт-проекту: намалював 365 ікон Богородиці на кожен день року.

Крім малярства, займається мистецтвознавчою науково-дослідною роботою.

Ідея малювати на ґонтах прийшла до нього тоді, коли відновлювали у Дрогобичі церкву Святого Юрія, яка внесена у список світової спадщини ЮНЕСКО і є дерев’яною пам’яткою кінця XV- початку XVI століть.

“З мене сміялись, особливо ці круті іконописці, що, мовляв, для образу потрібна лише липова дошка, що саме так треба малювати ікону, що все, що я малюю ‒ погано. Але поляки перші оцінили ці ікони на ґонті. Почали просити такі образи. Потім я комусь із ЮНЕСКО подарував, і людина оцінила. І після цього пішло-поїхало, тепер багато почали малювати на ґонтах. Ці ґонти дуже багато допомагають армії”, ‒ розповів Лев Скоп.

Іконописець Лев Скоп із 2014 року малює ікони для фронту. Він присвятив себе волонтерству: свої роботи виставляє на аукціони, а гроші перераховує на потреби важкохворих і бійців. Після початку повномасштабної агресії Росії, Лев Скоп почав малювати ще більше і передавати ікони на фронт для оборонців України.

Скоп автор досліджень з історії українського мистецтва, серед яких: “Маляр ікони “Богородиця Одигітрія” з Мражниці” (2004), “Майстер мініатюр Пересопницького євангелія — Федуско, маляр з Самбора” (2011). Перша збірка лірики автора “Сон в електричці на межі півсвідомості” вийшла у 2005. У 2013 виходять збірка “Ти було” та “Новий день — старі сліди”

Крім цього Лев Скоп музикант і є учасником гурту “Чорна Дебра”.