Researcher with a captured megabat

Завданням вчених було спробувати зрозуміти, як виникають нові інфекційні захворювання, і спрогнозувати джерела нових епідемій, що становлять найбільший ризик для людей.

Новий метод, що базується на розпізнаванні патернів поширення інфекції, застосувала команда науковців з університету Ліверпуля, в рамках міжнародних зусиль, спрямованих на пошук більш ефективних способів боротьби з майбутніми епідеміями, пишуть Версії з посиланням на BBC.

Британські біологи вивчили, де і за яких обставин виникали небезпечні хвороби, раніше невідомі медицині.

Здебільшого людей інфікували дикі тварини, а потім, через відсутність імунітету і засобів боротьби з новою інфекцією, вона поширювалася зі швидкістю лісової пожежі.

Спираючись на аналогії, експерти спробували визначити найсерйозніші загрози.

“Ухилилися від п’яти куль”

“За останні 20 років ми зіткнулися з шістьма великими напастями: SARS, MERS, Ебола, пташиний грип, свинячий грип і Cоvid-19, – каже професор університету Ліверпуля Метью Бейліс. – Від п’яти куль ми ухилилися, шоста нас наздогнала”.

“І це не остання пандемія, з якою ми зіткнулися. Тому треба ретельніше вивчати захворювання диких тварин”, – заявив експерт ВВС.

Верблюди можуть переносити один з нових коронавірусів - MERS

Професор Бейліс і його колеги створили прогностичну систему розпізнавання, що дозволяє виділити серед тисяч відомих науці бактерій, паразитів і вірусів, що вражають диких тварин, найнебезпечніші для людини. В основі лежить кількість видів, що є носіями того чи іншого патогену, та можливість їхніх контактів з людьми.

Якщо патоген додали до “чорного списку”, вчені рекомендують почати створювати захист від нього, не чекаючи початку епідемії.

Індійські кажани

“На наступному етапі ми будемо намагатися визначити, які саме збудники можуть викликати епідемію”, – говорить професор Бейліс.

Уроки карантину

Багато фахівців вказують, що наші дії, насамперед вирубка лісів і вторгнення в ареали дикої фауни, сприяють тому, що хвороби частіше й швидше передаються від тварин до людей.

“Є чимало свідчень того, що змінені людиною ландшафти з низьким рівнем різноманітності форм життя, такі як поля і плантації, частіше асоціюються з вищим ризиком для людей заразитися тієї чи іншої інфекцією”, – зауважує професор Кейт Джонс з Університетського коледжу Лондона.

Волонтер з врятованими орангутангами

“Звичайно, це не єдина причина хвороб, – каже вона. – Однак найчастіше саме ті види тварин, які легко співіснують з людиною, наприклад, деякі гризуни, виявляються більш ефективними носіями і поширювачами патогенів”.

Небезпека прямого або опосередкованого контакту між людьми і дикими тваринами переконливо демонструє низку прикладів.

Так, спалах вірусу Ніпа в Малайзії 1999 року почався на свинофермі на краю лісу. Свині їли дикі фрукти, які раніше надкусили і заразили своєю слиною кажани.

Як наслідок – заразилися понад 250 осіб, що мали справу з хворими свинями, і понад сто померли. Вірус Ніпа вбиває від 45% до 75% інфікованих ним людей, тоді як летальність коронавірусу Covid-19 оцінюють наразі приблизно у 6%.

Животные

Зони особливого ризику, де межі між світом людей і світом природи розмиті, як то узлісся, галявини та ринки, де продають диких тварин, мають бути під особливим і постійним контролем, переконаний професор Ерік Февр, який співпрацює з університетом Ліверпуля і Міжнародним інститутом тваринництва в Найробі, Кенія.

“Необхідно мати заздалегідь продумані алгоритми дій на випадок, якщо в такому місці відбудеться спалах хвороби або взагалі щось незвичайне, – говорить він. – Можливо, не всі знають, що нові хвороби в світі раптово проявляються три-чотири рази на рік. Причому не лише в Азії та Африці, але й в Європі і США”.

Амазонія

Метью Бейліс погоджується, що постійний моніторинг нових хвороб – виключно важливий. “Склалася майже ідеальна ситуація для виникнення пандемій”, – вважає він.

“Боюся, це станеться ще не раз, – каже професор Февр. – Такі випадки траплялися протягом усього часу, поки людина взаємодіяла зі світом дикої природи. Питання в тому, що ми розуміємо і як реагуємо”.

Дорога, прокладена через джунглі

Нинішня криза, на думку Еріка Февра, має змусити світ замислитися.

“Все, чим ми користуємося і сприймаємо як належне, – їжа, яку ми поглинаємо, матеріали в наших смартфонах; чим більше ми споживаємо, тим більше хтось робить гроші на тому, щоб витягувати все це з природи і переміщати по всьому світу. Слід замислитися над тим, скільки ресурсів ми споживаємо, і як це впливає на природу”.

 

Підписуйтесь на канал Версій в Telegram та читайте нас у Facebook. Завжди цікаві та актуальні новини!