А батьки “забули” повідомити поліцію, що дітей третій день немає вдома.

Нагадаємо, два роки тому історія про Богдана, Оксану і Володю Рочняків сколихнула всю країну. Вони стали героями соціального проекту “Стосується кожного”. Дітлахи втекли з дому, їх розшукувало 20 пошукових груп. Але коли знайшли, діти зі сльозами на очах благали не віддавати їх назад батькам.

Самі батьки були шоковані таким вчинком рідних дітей. Вони стверджували, що втікачів і пальцем ніколи не чіпали. Багатодітна мама Ольга Рочняк, яка сама була вихованкою інтернату, вважала, що єдина причина втечі – це бідність. Вона думає, що малюки просто образилися на нездатність батьків купувати їм все, що вони хочуть.

Після передачі “Стосується кожного” Богдана, Оксану і Володю не повернули батькам, а одразу відвезли в Центр соціально-психологічної реабілітації в Івано-Франківську, а потім майже рік діти провели в Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей в Медині Галицького району. Про це Версіям повідомили у відділі ювенальної превенції Національної поліції Івано-Франківської області.

Світлина від Центр соціально-психологічної реабілітації дітей - Мединя.

“Більше року діти не були вдома, – розповідає начальник відділу Алла Бойчук. – Коли почався навчальний процес, вони повернулись додому, щоб мати змогу відвідувати школу. Але потім знову почали тікати”.

Вчора вночі малих втікачів знову розшукували всі екіпажі патрульної поліції, оскільки близько 1 години ночі на номер 102 надійшло повідомлення про зниклих дітей. Згодом двох братів та сестру помітили на вулиці Довженка. Побачивши патрульних, діти кинулися навтьоки. Однак поліціанти наздогнали втікачів й доставили у міський відділ поліції, де їх вже чекала мама й інспектор ювенальної превенції.

Це вже не перший випадок цьогоріч, коли молодші Рочняки втікають з дому.

“Десь три тижні тому поступило повідомлення, що троє дітей ходять голодні і жебракують. Їх три дні вдома не було, але мама до нас не зверталась, – розповіла Алла Бойчук. – Коли дітей затримала поліція, ми почали телефонувати, але дві години не могли додзвонитись і розшукати батьків. Вже тоді мама звернулась до соціально служби з заявою, що діти не повернулись додому. Нам діти розповіли, що по під’їздах спали. Відносно матері та батька складено протоколи, дітей їм повернули”.

Стосовно вчорашнього випадку – брати та сестра розповіли, вирішили піти з’їсти піцу, тому й не повернулися додому. Чи мали вони гроші і як розплачувались за піцу – діти не пояснюють. Однак і надалі продовжують в своїх негараздах звинувачувати батьків.

“Це діти, які хочуть бути в центрі уваги, вони хочуть гострих відчуттів. Коли вони були в Медині, то не тікали з Центру. Бо там дозвілля організоване, постійно гості приїжджають. Тому вони звикли до такого “споживацького” способу життя. Тут батьки не можуть забезпечити їм все, що вони хочуть. Тому вони самі шукають пригод – вони хочуть погуляти, розважитись, хочуть піцу і т.д.”, – повідомила начальник відділу ювенальної превенції Нацполіції.

Батьки наразі не працюють офіційно, мають час від часі підробіток і отримують соціальну допомогу, як малозабезпечена сім’я.

“Також соціально служба їм надає допомогу”, – додала Алла Бойчук.

Версіям стало відомо, що Богдан, Оксана та Володимир Рочняки навчаються в загальноосвітній школі №17, яка знаходиться на вулиці Набережній імені В.Стефаника. При цьому сім’я й надалі мешкає на вулиці Коновальця біля аеропорту. Чому вибрали таку віддалену від дому школу Рочняки не пояснюють. Невідомо і те, чи прогулюють дітлахи-втікачі навчання.

“В нас нема подання з 17 школи, що вони не відвідують чи пропускають уроки”, – зауважила Алла Бойчук.