Єдина вціліла білокам’яна церква Галицько-Волинського князівства.

Цей храм є найхарактернішою пам’яткою архітектури княжого Галича кінця ХII ст. Збудований у 1194 р. галицько-волинським князем Романом Мстиславичем на честь діда – київського князя Ізяслава (християнське ім’я якого Пантелеймон).

З другої половини ХІІ ст. тут був осідок єпископів Київської митрополії, а пізніше (з 1304 р.) – Галицької. Після захоплення Галичини Польщею церква була переосвячена в катедральний собор для католицького архієпископа (приблизно у 1344 р.). Тоді вона отримала назву костел св. Станіслава. Після перенесення архієпископства з Галича до Львова храм став занепадати і у 1595 р. король Сигізмунд ІІІ передав його у власність монастирю Ордену св. Франциска у Галичі. Францисканці протягом 1598-1611 рр. перебудували костел на базилікальний з ознаками барокового стилю. Про це пишуть Версії з посиланням на Туристичне Прикарпаття.

Пам’ятка зазнавала неодноразових значних пошкоджень, але найбільшої – під час гарматного обстрілу 1915 року.

У ХХ ст. храм неодноразово реставрували. Остання реконструкція завершилась у 1998 р.

Сьогодні це діючий греко-католицький храм, екстер’єр та інтер’єр якого наближено до первісного вигляду. Оскільки перша писемна згадка про храм датується 1327 роком, то його більш ранню історію вдалося прочитати завдяки графіті на стінах споруди.