Тільки тут можна зануритися в атмосферу недоторканої природи. Ліси, у яких багато суниці, чорниці, малини, ожини, брусниці, грибів, займають понад 2/3 території. Цікавий для туристів Рожнятівський район й своїми історичними пам’ятками. Кореспондентка Бліц-Інфо зібрала місця, які точно не залишать Вас байдужими.

Водоспад Підгуркало та Ріпненський Камінь

Ліси і гори району належать до Центральних Горганів — нині найменш освоєні гірські райони Українських Карпат. Є також маловідомі широкому загалові цікаві туристичні об’єкти: Водоспад Підгуркало (с. Ріпне). Утворився він на невеликому маловодному потоці Рипне (басейн річки Дуба), в місці, де потік перетинає урвище флішового типу. Вода майже прямовисно падає з висоти бл. 5 м. В посушливу пору потік майже пересихає.

На відстані 700 м від водоспаду розташований ще один туристичний об’єкт — Ріпненський Камінь. Максимальна висота скель якого — близько 15 м. Розташовані серед лісового масиву на стрімкому схилі гори Гомотівка. З вершини скель відкривається мальовничий вид на довколишні гори та долину річки Лімниці – однієї з найчистіших річок Європи.

Відео – Олександр Гудима.

 

 

Павлівський Камінь

Це група мальовничих скель в Український Карпатах Розташовані в межах Рожнятівського району, на південний захід від села Князівське.

Скелі розташовані в лісовому масиві, на схилі гори Онеживата. Мають форму вузької гряди заввишки близько 30 м. З вершини скель відкривається мальовнича панорама довколишніх гір. За однією з легенд, назва каменю походить від імені опришка Івана Павлівського. На неприступній скелі він цілу ніч грав на скрипці, і це дало змогу решті побратимам на чолі з Олексою Довбушем втекти з протилежного боку каменю від польських шляхтичів. Ціною власного життя Іван врятував опришків.

За іншою версією, з цього місця розпочалося запровадження християнства серед жителів Карпат. В язичницькі часи тут переховувався проповідник Павло, який охрестив багато місцевих жителів. На думку істориків, в давнину цей камінь слугував своєрідним капищем ранніх християн. Про це свідчить чашове заглиблення для жертовного вогню на вершині каменю та ряд ліній обабіч скелі.

Унікальність об’єкту підтверджує і той факт, що чеські будівельники змінили напрямок при будівництві магістрального газопроводу Уренгой-Помари-Ужгород, щоб зберегти дивовижну скелю.

Озеро Росохан

Маловідоме гірське озеро Росохан – гiдрологiчна пам`ятка природи мiсцевого значення. Озеро розташоване на схилах хребта Аршиця на висоті 1120 м  і живиться водами з гори Верх-Менчелик (1554 м).

Озерна площа — 500 квадратних метрів, у глибину — від 2.8 до 4.5 метрів (залежно від кількості опадів та сезону). Росохан 50-70 метрів завдовжки і 20 метрів завширшки. Хтось каже: озеро утворилось внаслідок зсуву, інші приписують явище більш значуще — через падіння метеориту і подальше затоплення кратеру джерельною водою.

Озеро тихе, чисте і прозоре настільки, що видно кожен камінчик на дні, озеро Росохан у гладі з дивовижною точністю віддзеркалює височенні смереки та блакитне небо. Кольори, зізнатись, у будь-яку погоду тут просто неймовірні!

Ангелівська домна

Ангелівська доменна піч, також Ангелівська домна (домниця) — найстаріша на території України доменна піч з числа тих, що збереглися. Пам’ятка архітектури. Будівництво печі було розпочато 1810 року, введена в експлуатацію 1812 року. Працювала до 1818 року. Розташована в урочищі Ангелів (звідси назва), між селами Лази та Гриньків Рожнятівського району. Ангелівська домна зображена на гербі Рожнятівського району.

На території, де розташована доменна піч, за сов’єччини передбачалося відкрити музей історії виплавки металу на Прикарпатті. Доменну піч в урочищі Ангелів було внесено до державного реєстру пам’яток архітектури національного значення. В листопаді 1979 року Івано-Франківським облвиконкомом ухвалено рішення про проведення реставраційних робіт на території пам’ятки архітектури. Задум реставраторів не збувся. Протягом багатьох років, до 2005 року, Ангелівська домна знаходилася в занедбаному стані. Дощ, сніг та туристи-дикуни з кожним роком нищили її. З 2005 року почалися незначні реставраційні роботи. В 2011 волонтери із фундації «Карпатські стежки» та Осмолодське лісове господарство впорядкували та реконструювали Ангелівську доменну піч.

“Кедрова палата”

“Кедрова палата” (або її ще називають дачею Шептицького) сьогодні служить резиденцією українських митрополитів греко-католицької церкви і приймає гостей. Дорога до резиденції пролягає через річку Лімницю в урочище Підлюте в Івано-Франківській області.

Ще в XIX столітті карпатські землі заслугували хвалебні відгуки завдяки своїм унікальним мінеральним джерелам. Сюди з’їжджалися аристократи й церковна еліта Австрії, Угорщини. І в 1892 році за розпорядженням митрополита Сільвестора в Підлютому звели будинок відпочинку “Кедрові палати” поблизу трьох основних мінеральних джерел. Але після Першої світової війни “Кедрові палати” були зруйновані. У повоєнні роки відновленням резиденції зайнявся Митрополит Андрій Шептицький.
За радянських часів дачу Шептицького відвідували численні керівні особи Києва та Москви. Крім лікувальних джерел, гостей приваблювало полювання в лісовій зоні. Сьогодні резиденція “Кедрові палати” служить курортним рекреаційним комплексом. Поруч із будинком відновлено ​​церкву, унікальність якої полягає у внутрішній декорованій мозаїці.

Історико-краєзнавчий музей культури та побуту Бойківщини

Історико-краєзнавчий музейний заклад знаходиться у селі Цінева. Цінівський історико-краєзнавчий музей, якому присвоєно звання народний, було відкрито в 1976 році. Він знаходиться в старовинному будинку села, який колись називали Білою школою, оскільки ця будівля милувала і захоплювала всіх своїм білим кольором. Школа збудована громадою села в 1910 році.

У п’яти залах музею зібрано понад п’ять тисяч пам’яток матеріальної та духовної культури. Це документи історії та археології, нумізматичні колекції, предмети ремесла і побуту.

Музей Івана Вагилевича

Музей відкрито 1995 р. у селі Ясень, на батьківщині видатного письменника, етнографа і просвітителя, члена “Руської трійці”, яка 1837 р. видала альманах “Русалка Дністрова”. Експозиція музею розташована у будинку, який колись належав родині письменника.

У п’яти кімнатах розміщено більше тисячі експонатів. Це в основному друковані видання, документальні матеріали, які передала музеєві Львівська наукова бібліотека імені В. Стефаника. Відвідувачів зацікавлять предмети побуту і гончарні вироби, одяг, взуття, якими користувалася колись родина Вагилевичів та жителі рідного села письменника. Окремим стендом оформлено родинні фото І. Вагилевича. Є в музеї видання альманаху “Русалка Дністрова” різних часів та інші книги. В окремій кімнаті представлено фотографії жителів села Ясень, які жили тут та боролися за вільну і незалежну Україну.

Хрест «В пам’ять святої тверезості»

В горішній частині с. Ясень стоїть пам’ятник у вигляді Хреста. Напис на хресті: “В пам’ять святої тверезості” 1874 р. На пам’ятнику є п’ятикутна зірка, наявність якої є і сьогодні загадкою. Над цим ведуться дослідження.

За одним із переказів, «Хрест Святої Тверезості» встановлено на місці спаленої корчми, в якій місцеві лісоруби пропивали зароблені тяжкою працею гроші. Жінки лісорубів спалили корчму, а на її місці встановили хрест, як засторогу пияцтву.

За іншою  версією, Хрест встановлено під час поширеного на той час активного руху за тверезість. Ініціатором руху була церква і товариство «Просвіта». В кожному селі створювалися Братства тверезості, відбувалися місії за участю духовенства та встановлювався пам’ятний хрест з відповідним написом.

 

Підписуйтесь на канал Версій в Telegram та читайте нас у Facebook. Завжди цікаві та актуальні новини!