“Мене практично витягли з того світу”. Історія прикарпатки, яка одужала від COVID-19

З етичних міркувань її прізвище не називають, пише “Суспільне”.

Антибіотики не допомогли

– Усе почалося з кашлю і незначної температури 37,5. Була неділя. Сімейний лікар не працював, тому звернулася у Надвірнянську центральну районну лікарню. Мені одразу зробили рентген, взяли аналіз крові і прописали лікування. Три дні я лікувалася вдома – кололася антибіотиками. Проте стан погіршувався. Я звернулася до сімейної лікарки, і вона наполегливо рекомендувала лягти в лікарню. Мене поклали в стаціонар.

Я не могла повірити, що хвора на коронавірус

– У надвірнянській лікарні експрес-тест мені не робили, одразу взяли аналіз на ПЛР-діагностику. Мене це дуже здивувало, адже я навіть припустити не могла, що можу захворіти на коронавірусну інфекцію. Здавалося, що ця хвороба десь є, але це мене аж ніяк не стосується. Я чомусь була впевнена, що у мене звичайне запалення легенів.

Коли мені повідомили про позитивний результат, в голові промайнуло мільйон думок: де, коли, що з рідними? На деякі питання я досі не можу знайти відповіді.

З надвірнянської в обласну інфекційну

– У районній лікарні мені почали давати інші медикаменти. Я лежала під крапельницями. Але стан погіршувався. Температура трималася висока. Кашель посилився. Показники кисню в крові були дуже низькі. Тож після трьох днів лікування мене терміново госпіталізували в Івано-Франківську обласну інфекційну лікарню, в реанімаційне відділення.

Я просто дихала киснем

– В обласній інфекційній в мене ще раз взяли мазок для ПЛР-тестування. До ШВЛ-апарата не підключали, я просто дихала киснем. Хочу подякувати медичному персоналу і обласної, і надвірнянської лікарень за гарне ставлення. Я їм дуже вдячна, вони мене практично витягли з того світу. І я зрозуміла, що наша проблема не в лікарях. Їхній професіоналізм я взагалі під сумнів не ставлю. Проблема більше в медичному обладнанні, у наявності ліків.

Медики в районі менше захищені

– Коли я потрапила в обласну лікарню, то змогла порівняти, наскільки там медпрацівники краще захищені, ніж у Надвірній, маю на увазі засоби індивідуального захисту. Лікарі, медсестри одягнені у спеціальні костюми, мають окуляри, захисні щитки, респіратори. В районі все набагато простіше: хто що мав, те й одягнув. На мою думку, у районній лікарні доктори, а особливо медсестри і санітарки, більше ризикують своїм здоров’ям.

Скільки витратила на лікування, не рахувала

– У районній лікарні купувати доводилося усе, в тому числі і системи, і спирт, і навіть вату, не кажучи вже про медпрепарати. В обласній ліками частково забезпечували, десь 50х50. Суму я не обраховувала, і сказати вам не можу, скільки пішло на лікування.

Рідні помешкання дезінфікували самі

– Із санепідемслужби додому принесли антисептичні засоби. Мій чоловік сам продезінфікував помешкання. На щастя, і моя дитина, і чоловік здорові. Їм робили експрес-тести. Результат був негативний.

Бажають здоров’я

– Я вже вдома. Після хвороби дуже ослабла, але потрохи відновлююся. Почуваюся набагато краще. Коли я виходжу на двір, сусіди бажають здоров’я, підтримують мене.

Головне фото ілюстративне

Підписуйтесь на канал Версій в Telegram та читайте нас у Facebook. Завжди цікаві та актуальні новини!