За весь час пандемії в Україні на коронавірус перехворіли понад 2 мільйони людей — це лише за офіційними даними. Повністю вакцинувалися проти COVID-19 4 мільйони людей. Зараз Україна наближається до чергового спалаху захворюваності, а на колективний імунітет розраховувати поки що зарано.
Пояснюємо, що впливає на формування колективного імунітету, чи можуть йому завадити нові штами й за яких умов на нього варто сподіватися українцям, пишуть Версії з посиланням на Громадське.
Аби вірус перестав циркулювати, вакцинація має бути на високому рівні
Колективний імунітет складається з природного та набутого. Природний імунітет людина отримує, коли долає хворобу, а набутий — за допомогою вакцинації.
За словами керівника програм з охорони здоров’я ЮНІСЕФ в Україні Андрія Славуцького, з пандемією можна було б упоратися без набутого імунітету, якби люди справді дотримувалися протиепідемічних заходів — носили маски й тримали дистанцію.
«Це допомогло б перервати ланцюг передачі. А втім, це все одно не працювало б довго, адже у менш дисциплінованій країні, де не всі дотримуються протиепідемічних заходів, може з’явитися новий штам — і все почнеться знову», — каже Славуцький.
Лікарка-епідеміолог та агентка змін із вакцинації Вікторія Лис-Хамаза каже, що зупинити передачу вірусу може комплекс заходів, зокрема й кампанія з імунізації. Проте, за словами Славуцького, для припинення циркуляції вірусу вакцинація має охоплювати більше ніж 90% населення.
«В Ізраїлі найбільший відсоток вакцинованих людей, але там усе одно відбуваються спалахи — поки що їм не вдалося перервати ланцюг передачі», — пояснює Андрій Славуцький.
«Міфічний» колективний імунітет
Після розповсюдження штаму «Дельта» колективний імунітет опинився під питанням. Керівник дослідницької групи з вакцин на кафедрі педіатрії в Оксфордському університеті Ендрю Поллард назвав колективний імунітет «міфічним», адже наявні вакцини не захищають людину від зараження, тому вірус усе одно продовжує розповсюджуватися серед населення.
«Штам “Дельта”, як і раніше, інфікуватиме людей, які зробили щеплення. І це справді означає, що кожен, хто ще не вакцинувався, будь-якої миті може підхопити вірус. І в нас немає нічого, що зупинило б цю передачу», — заявив науковець.
Андрій Славуцький додає: «Зараз не можна точно сказати, що колективний імунітет неможливий. Проте, найімовірніше, ця мета (досягнення колективного імунітету — ред.) віддаляється, бо з’являються нові варіанти, здатні проривати імунний захист. Не варто повністю відкидати той факт, що може з’явитися інший штам, який буде підривати ефективність вакцин проти госпіталізацій».
З тим, що ризик неможливості сформувати колективний імунітет існує, погоджується й Вікторія Лис-Хамаза. За її словами, це залежить від багатьох факторів, зокрема від темпів вакцинації в Україні й загалом у світі.
«Якби всі країни на високому рівні змогли б вакцинувати своє населення, то вірус не міг би передаватися так швидко, а нові штами не виникали б», — каже Андрій Славуцький.
Реальна мета для України — уникнути госпіталізацій та смертей
В Україні проти коронавірусу щепили приблизно 15% дорослого населення. За словами міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка, цього недостатньо, аби сформувати колективний імунітет і запобігти колапсу системи охорони здоров’я. З міністром погоджується й Андрій Славуцький:
«Поки що ми дуже далеко від поняття “колективний імунітет”. Реальна мета, яку може собі ставити Україна, — це захищати групи ризику від важкого перебігу, госпіталізацій та смертей».
На думку дитячої імунологині Марини Трофимової, поступово у суспільстві має сформуватися не колективний імунітет, а «імунізований прошарок», який зменшить різкі стрибки захворювання та скоротить кількість летальних випадків.
Наприклад, у Моршині Львівської області повністю вакцинували 66% дорослих. З червня там не фіксують нових випадків COVID-19.
«Це була б така ідеальна картинка загалом для нашого суспільства, але про який “імунізований прошарок” можна говорити, якщо люди нехтують звичайною плановою вакцинацією згідно з календарем профілактичних щеплень. Тому зараз всі зусилля мають бути спрямовані на вакцинацію людей похилого віку 60+, груп ризику, та декларованих груп, зокрема медиків і робітників освіти. Це дозволить врятувати життя та запобігти перевантаженню системи охорони здоров’я», — каже лікарка.
Андрій Славуцький додає: «Вакцинована людина все одно може заразитися, але в такому разі знижується рівень передачі вірусу, тож дотримання протиепідемічних заходів та високий рівень імунізації допомогли б зменшити циркулювання вірусу».
Підписуйтесь на канал Версій в Telegram та читайте нас у Facebook. Завжди цікаві та актуальні новини!
