Святий Миколай Чудотворець – один із найшанованіших божих угодників із незвичайною біографією. Про те, чим унікальне його життя, у чому він допомагає і коли дні пам’яті
Миколай Чудотворець
Миколай Чудотворець – найвідоміший християнський святий, який жив у IV столітті. За своє добре серце та допомогу людям він удостоївся особливих милостей від Господа. Святитель прославився численними чудесами, які відбуваються і після його смерті.
Дні пам’яті Миколи Чудотворця
Святитель Миколай особливо виділяється з численних православних святих. Йому присвячено не одне свято (зазвичай це день смерті), а цілих два. Його згадують 19 грудня та 22 травня.
Якщо з першою датою все зрозуміло, друга присвячена незвичайній події. Сталося вона через 700 років після смерті Миколи Чудотворця. Як відомо, його поховали у соборі міста Міри у Лікії (нині – турецький Демрі). До його мощів прямували сотні тисяч християн. Це був один із найбільших паломницьких центрів. Він довгий час входив до складу Візантійської імперії. Однак у ХІ столітті над Малою Азією нависла загроза: зі степів прийшли численні орди турків-сельджуків. Вони здобули регіон досить швидко, сіючи на своєму шляху жах. Не щадили нікого й нічого: сотні тисяч убитих чи відведених у полон, розграбовані міста, осквернені святині.
Жителі Миру побоювалися, що така ж доля чекає на їхню головну реліквію. Про всяк випадок мощі Чудотворця замурували у храмову підлогу. Разом з тим, чутка про загрозу, що нависла над містом, рознеслася по всій Європі. Першими дізнались про це італійські купці, які активно торгували у східному Середземномор’ї. У 1087 році кораблі з Венеції та Барі вирушили до Антіохії за великим замовленням. По дорозі назад вони вирішили заїхати за останками святителя.
Представники обох міст дуже поспішали: на кону була одна з найбільших святинь. Усі знали, що її володар отримував як духовну, а й матеріальну вигоду. Будь-яке європейське місто, яке має таку реліквію, миттєво збагатиться за рахунок паломників. Тому барійські та веніціанські кораблі вирушили з Антіохії на лікійський берег майже одночасно.
Морякам із Барі пощастило більше: їхній озброєний загін першим висадився у Мирах. Глибокої ночі вперед послали розвідників: ті, повернувшись, повідомили, що в місті тихо. А в церкві, де зберігаються мощі, замість охорони – чотири невинні ченці. Саме вони, нічого не підозрюючи, вказали італійцям на точне місце, де зберігалися останки.
Один із чорноризців заразом розповів, що святитель Миколай напередодні з’явився йому уві сні і наказав бережніше зберігати його мощі. Барійці вважали це добрим знаком. І запропонували служителю храму триста золотих монет в обмін на святиню. Ті не просто відмовилися, але навіть погрожували підняти тривогу. За що були пов’язані.
Прибульці розбили кам’яний поміст над гробницею Миколи Чудотворця, а згодом кришку саркофагу. І були збентежені: труна була доверху наповнена світом – пахучою олією, що сочилася з останків святого. Купці здійснили невелику службу і тільки після цього зважилися дістати кісточки. Їх загорнули у свій верхній одяг, доставивши на корабель.
Рано-вранці пов’язаних ченців звільнили місцеві жителі. І місто огорнула скорбота: усі плакали через втрату святині. Сталося це 22 травня. У календарі ця подія називається так: “Перенесення мощів святителя і чудотворця Миколи зі Світ Лікійських до Бару”.
У чому допомагає святий
Згідно з давньою традицією, у кожного святого є своя “спеціалізація”. Комусь моляться за дарування дітей, комусь про зцілення від хвороби, хтось просить у певного небесного захисника допомоги у новій справі. Однак у Миколи Угодника немає певного “напряму”: до ікони святого Миколая звертаються з будь-якого приводу.
Наприклад, цей святий вважається покровителем моряків та мандрівників. Також його просять про якнайшвидше одужання.
Крім того, святителю моляться про звільнення від несправедливості у судових справах.
