Наразі стартував новий етап проєкту, в якому беруть участь п’ять національних природних парків – НПП “Бойківщина”, НПП “Сколівські Бескиди”, НПП “Зачарований край”, НПП “Гуцульщина” та РЛП “Черемошський”, пишуть Версії.
“Зараз у нас в проєкті шість основних компонентів – розширення та вдосконалення парків, моніторинг біологічного різноманіття, розвиток громади, екологічно дружнє підприємництво, навчання та екологічна безпека», – відмічає керівник природоохоронного напрямку проєкту «Збереження Карпатських пралісів» Василь Мочан.
Кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри екології Національного лісотехнічного університету України Микола Чернявський відмічає, що наразі карпатські праліси є легенями Європи, бо тільки тут збережена унікальна екосистема.
“Карпатські праліси – наше найбільше національне багатство і сьогодні ми маємо шанс зберегти справді недоторкану природу. Саме охорона пралісів дасть змогу зберегти біотичне різноманіття і натуральні лісові екосистеми, як моделі лісів майбутнього”, – зауважив Чернявський.
Також науковець відмічає, що праліси є найкращим регулятором клімату.
“Немає жодної екосистеми світу, як б могла так регулювати та перетворювати клімат, як це роблять ліси”, – каже Чернявський.
Наразі на Франківщині офіційно створено 34 пралісових пам’ятки природи загальною площею 4527,5 га.
Кандидат біологічних наук, заступник директора Карпатського НПП Олександр Киселюк розповів про проблеми і виклики, які супроводжують реалізацію проєкту “Збереження Карпатських пралісів”.
“Наразі у нас є конфлікт з лісгоспами. По суті, лісгоспи – це установи, які на сьогоднішній день не фінансуються. Вони не отримують з державного бюджету ні копійки, тому живуть з того, що зрубали і продали. А для нас проблема в тому, що таким чином втрачається лісорослинна база. Також з боку лісгоспів йде потужна кампанія щодо дезінформації місцевого населення. Мовляв, зі створенням нацпарків не можна буде збирати ягоди і гриби, буде заборона відвідування лісів. Тому ми зараз активно ведемо роз’яснювальну роботу. Для нас важливий пошук компромісу та об’єднання інтересів задля збереження природи Карпат та економічного розвитку краю”, – каже Олександр Киселюк.
Голова Микуличинської сільської ради Василь Скірчук відмічає, що збереження пралісів допоможе привабити туристів, бо в Європі таких унікальних місцин майже не залишилось. Тому громада Микуличина активно співпрацює з нацпарком.
Експерти відмічають, що розширення нацпарків на Прикарпатті відкриє перспективу створення транскордоного екологічного коридору з Румунією.
Підписуйтесь на канал Версій в Telegram та читайте нас у Facebook. Завжди цікаві та актуальні новини!
