Вежу прикрашають три кулі вкриті сусальним золотом, а щогодини з неї лунає музика, пишуть Версії. Про це розповіла авторка дизайну годинників і керівниця фірми власниці готелю “Дністер” Маргарита Бойко, пише “Галка” з посиланням на сюжет “UA: КАРПАТИ“.

“У сам символізм ми заклали сакральне значення – в циферблати. Стрілки годинника символізують гармонію природи, яку Господь Бог створив на четвертий день. Щогодини гратиме мелодія. В якості базової мелодії ми взяли твір Тараса Петриненка – Україна. До новорічних і різдвяних свят у нас гратиме знана на весь світ мелодія Миколи Леонтовича – Щедрик, а також “У лісі лісі темному””, – каже Бойко.

Начальник відділу охорони культурної спадщини Володимир Ідак досягти історичного вигляду готелю та самої вежі не вдалося.

“Станом на сьогодні власник об’єкту надбудував два поверхи, змінив конфігурацію даху, змінив конфігурацію вежі. Тобто це не є форма автентичної втраченої вежі. До речі, у момент власності теперішнього власника. Це є доволі суб’єктивно видозмінений об’єкт”, – пояснює Ідак.

Архітектор Микола  Василинюк з 2016 року займався проектом реконструкції готелю. Відновлення вежі вважає правильним рішенням.

“Основна робота – це була реставрація фасадів і частково реставрація пристосування приміщень першого поверху під сучасні вимоги даного закладу, як готелю. Ці роботи, в першу чергу, були схвалені замовником і відповідно були зроблені проектні роботи. Далі роботи нами не виконувалися. Роботи якісні, мови нема, але мене, як фахівця, влаштовує не все, навіть у плані пропорцій надбудови”, – каже Василинюк.

Франківська активістка Марія Козакевич вважає, на правила реставрації вежі не звертали уваги.

“Дивно, а чому французи свою Ейфелеву вежу не перефантазовують? Напевно, фантазії і сусального золота не вистачає, бідненькі. Я вже просто боюсь уявляти що ж буде всередині визначної для всієї України будівлі з унікальною історією. Розумію, що зайти буде страшно. Краще свідомо не знати, щоб не засмучуватись безповоротно. Бо замість трепетного відчуття перебування в будівлі де вершились важливі події і ходили визначні люди отримаєш лиш розчарування від, хай йому грець, дизайнів. Грушевський з Винниченком би плакали”, – каже Козакевич.