Тричі за історію з різних причин його доводилося відбудовувати. Сучасній споруді – майже 200 років, тож не дивно, що приміщення потребує реставрації.

Брат Микола-Руслан Бойко каже, що служителі церкви поетапно йшли до цієї давньої мети. До останнього не знали, вдасться втілити задумане чи ні, пишуть Версії з посиланням на Дзеркало Медіа.

«В якийсь момент ми задумали перекрити бляху, десь підмалювати та зробити ремонт. Але після спілкування з фахівцями кооперативу «Зодчий» дізналися справжню цінність нашої церкви, – згадує семінарист. – Виявилося, що наш храм, датований 1827 роком – унікальний у цілому карпатському регіоні.

 

Справа в тому, що трибанна (трикупольна – ред.) дерев’яна П’ядицька церква Пресвятої Богородиці зроблена без жодного цвяха. Церкви такого ж типу та віку, виконані в гуцульських і покутських традиціях – рідкість.

«Є згадки, датовані 1500-ими роками, що на цьому місці була маленька церква, – розповідає адміністратор храму отець Роман Площак. – Її знищили татари. Тоді відбудували нову, але паламар не загасив свічку, тож друга церква згоріла. Це – вже третя на тому ж місці».

 

Церкву Пресвятої Богородиці не закрили за радянських часів, як в інших селах, бо люди ходили на службу, попри заборони. В ті часи було звичним оббивати все бляхою. Тепер її планують замінити на гонту, як колись перекривали такі церкви.

«Під цинковою бляхою видно, що й стара гонта ще збереглася», – каже брат Микола-Руслан.

Зараз реставраційні роботи йдуть добре. Священики кажуть, що потрібно замінити буквально кілька брусів, основна ж структура дуже добре збережена.

 

«До Різдва плануємо, якщо дозволить погода, завершити нижню частину піддашшя та стіни над ним, – продовжує брат Микола-Руслан Бойко. – З наступного року візьмемося за купольну частину: знімемо бляху та відремонтуємо один із куполів, який сів. Далі візьмемося за нижню дерев’яну частину».

Є також потреба в ремонті святилища, дерев’яне покриття стін і підлога в деяких місцях прогнили. А ще в планах – відновити вітражі на вікнах, де вони не збереглися. Це – родзинка церкви в П’ядиках.

 

Колись у майбутньому мріють відновити ще й іконопис, але зараз проєкт передбачає лише базову реконструкцію структури храму.

Вартість усіх робіт – близько 2 мільйонів гривень. На роботу з гонтою (матеріали, заготівлю й оплату праці майстрів) і деревину вже витратили понад 300 тисяч гривень. Ці кошти вдалося зібрати власними силами: завдяки приватним спонсорам, пожертвам парафіян, а також іспанським єпископам.

 

«Нам вистачає коштів, щоб завершити нижню частину, а надалі сподіваємося на підтримку меценатів. Йдеться про суму близько 1,5 мільйони гривень», – додає брат Микола-Руслан Бойко.

Завтра, 13 грудня, в приміщенні церкви-пам’ятки в П’ядиках  відбудеться урочиста Божественна літургія з нагоди празника святого апостола Андрея Первозванного.

 

 

Юлія МАРЦІНОВСЬКА

Підписуйтесь на канал Версій в Telegram та читайте нас у Facebook. Завжди цікаві та актуальні новини!