У селі Корнич, подружжя Романа та Христини Василащуків на власному городі заснувало равликову ферму. Ідея для бізнесу у пари виникла п’ять років тому. Тепер молюсками з Корнича смакують в Іспанії.
Як чоловік з дружиною розвивають цей бізнес та наскільки він прибутковий, читайте у матеріалі Суспільного.
Фермер Роман Василащук розповідає: щоб виростити першосортних равликів, потрібно докласти чимало зусиль. П’ять років тому він разом з дружиною вирішив створити равликову ферму. Купили перше поголів’я молюсків, і після трьох років експериментів ферма почала приносити дохід. Зараз у них — другий равликовий сезон. На площі 25 соток є 1500 щитів з молюсками. Цьогоріч очікують отримати до 5 тонн равликів, каже Роман Василащук.
“Ми вирощуємо один вид равлика. Називається Helix Aspersa Muller. Він споживається цілим у їжу. Бо є Helix Aspersa Maxima — він філюється, і тільки ніжка споживається. Складно доглядати, він більш вибагливий в умовах, в кормі. Потрібно точну норму виселення, кожен день годувати, кожен день поливати, щоб був якийсь результат”, — розповідає фермер.
Влітку равлики перебувають у відкритому вольєрі й потребують щоденного підгодовування та зрошення. Комбікорм фермери готують самостійно. Він складається з вісьмох інгредієнтів. Орім того, в меню додають кальцій, каже Роман Василащук. З його слів, за сезон равлики з’їдають до 7 тонн корму. Розпилюють воду на молюсків у спекотні дні до п’яти разів у вечірній та нічний час. Цьогоріч через несприятливу погоду втратили приблизно 2% равликів.
“У нашому кліматі достатньої вологості немає, і кожен день равлика потрібно зрошувати, щоб він прокинувся, виліз на столи й харчувався. Коли буде вологість, він буде активний, і ростиме. Якщо не буде дощу, наприклад, та поливу, тоді молюск западає і може заснути та впасти в анабіоз”, — продовжує Роман Василащук.
Фермерський сезон триває з лютого по листопад. На цей період наступного року планують брати на роботу двох працівників, каже фермер.
“Десь у березні-лютому викладається маточне поголів’я на столи, відгодовується. Вони потім залазять у горщики із землею, відкладають ікру. Ікра відбирається, зважується, складається в такі ланчбокси. Під час цього обробляємо поле, сіємо траву перко — це гібрид ріпака. Пізніше ця ікра переноситься в інкубатор. За певної температури вона вилуплюється. І вже на траву, що підросла, викладаємо щити й цього малька. І він вже так перебуває тут до чотирьох місяців і росте”, — пояснює Роман Василащук.
Роботу на фермі поділили. Дружина Романа — Христина Василащук відповідає за приготування равликів, закупівлю матеріалів, веде бухгалтерію. Жінка каже: випробувала власний рецепт приготування молюсків. Планує наступного року за ним готувати сети для продажу та дегустацій для відвідувачів ферми, адже за фахом вона — кулінар. Зі слів Христини Василащук, для того, щоб приготувати сет із 12 равликів, потрібно вісім днів.
“Ми б хотіли привчати наших людей до того, щоб вони спробували такі страви з равликів. Це дійсно смачно, корисно, там немає ні краплі жиру, лише білок. 100 грамів равлика заміняє кілограм яловичини. Дуже цінне їхнє м’ясо. Для діабетиків добре таке їсти, але тільки без соусів, бо там соуси — на маслі. І без соусів воно теж добре смакує, тільки перчику, солі й часничку”, — додає Христина Василащук.
Зі слів її чоловіка, в Україні культура споживання равликів — мало розвинена, тож подружжя експортує 90% своєї продукції в Іспанію.
