За їхніми словами, рівно 100 років роботи цих митців створювали неповторний сакральний інтер’єр храму, що є зразком церковного будівництва Галичини початку ХХ століття, натомість громада і священик самостійно почали ремонт храму, нехтуючи мистецькими витворами. У храмі побувало і Радіо Свобода.

Вже кілька днів у греко-католицькій церкві Успіння Богородиці у Славську тривають ремонтні роботи. Давній іконостас, який розмальовував 100 років тому відомий український художник Модест Сосенко, за словами представників церковного братства, винесли. У якому він стані – невідомо, бо не показали.

Весь храм – у риштуванні. Робітники оббивають столітню плитку, якою внизу викладені стіни церкви, і коментують Радіо Свобода.

– Тут немає що реставрувати, тут все простукується, яка реставрація? Які тут написи? Де вони? – питає будівельник.

Перевертаю оббиту плитку. На ній напис: «Lewinski.Lwow», на іншій – «ІL», тобто це свідчення, що плитка, виготовлена саме на відомій фабриці кахлевих печей Івана Левинського, знаного у кінці ХІХ – на початку ХХ століття архітектора, інженера, мецената, професора Львівської політехніки, громадського діяча. До слова, цього року виповнюється 100 років від дня смерті Івана Левинського і у Львові 2019-й проголошений роком архітектора.

Місцями у Славському храмі вже знищені і настінні розписи, які у 1909 році у церкві намалював Модест Сосенко і його помічник, художник Юліан Буцманюк. Церкву збудували у 1901 році за проектом архітектора Василя Нагірного. Тодішній парох Євстахій Качмарський спілкувався з митрополитом Андреєм Шептицьким і, вочевидь, дослухався до його поради – запросив модерного митця Модеста Сосенка оформити інтер’єр сільського храму.

Настінні розписи замалювали у радянський час, але під ними – автентичний робота Сосенка
Настінні розписи замалювали у радянський час, але під ними – автентичний робота Сосенка

Представники церковної ради і парафіяни кажуть:

– То не музей, то ж церква, як таке можна шкодувати?

– Люди кажуть, щоб церковне братство ремонт зробило. У церкві так темно було, негарно. Хори майже падали, там небезпечно було стояти. Ми гроші на ремонт здавали, – говорили парафіяни, які не розуміють, чому довкола їхнього храму зчинився скандал, адже храм – у власності громади.

Робітники у церкві біля розписів

Голова церковного братства Іван Шоп’як розповів Радіо Свобода, що громада здавала гроші на ремонтні роботи.

«Церкву в минулому вже три рази перемальовували, падає штукатурка. Священик нам допомагає в ремонті, підказує, як і що робити, то ми й робимо. Якщо все відпаде з тих розписів, намалюєм по новій штукатурці, але то громада має вирішити», – каже голова церковного братства.

Реставратори і мистецтвознавці просять припинити ремонт

Поспілкуватись із настоятелем храму Андрієм Петришином не вдалось, його протягом дня не було у Славському, за словами робітників і парафіян. Однак священик свою позицію повідомив львівським реставраторам і мистецтвознавцям, які були у храмі разом із духовенством Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ, щоб ознайомитись із ситуацією. Відтак, вони кажуть, отець підтримує громаду і хоче, щоб церкву перештукатурили, замінили плитку, провели інші роботи.

«Отець мав би звернутись до владики за дозволом на ремонтні роботи, мали б бути подані відповідні заяви чи звернення до органів охорони історичного середовища. Всього цього не було, ані документів, ані звернень, всі роботи проводять без жодних документів. Стінопис Модеста Сосенка є частково поправлений, можливо, є два нашарування на автентичному, але не суцільні, вони у різних місцях. Ці пізніші нашарування можна знімати, все, що отець говорить, що стіна стукає, тинк відпадає, то тинк закріпляється до цегляної чи кам’яної кладки, і воно далі буде стояти, відповідно, є можливість провести повністю реставрацію даного об’єкту, і це цілком реально», – каже художник-реставратор Андрій Почеква.

Інтер' єр церкви у Славському

Церква у Славському не має статусу пам’ятки архітектури, про це ніхто не подбав. Це пам’ятка місцевого значення. Депутати і керівництво Славської об’єднаної територіальної громади знали, що священик планує розпочати у церкві ремонт.

«Перед початком ремонтних робіт ми отця запросили на сесію, і він чітко пояснив ситуацію, що в церкві дійсно були розписи Сосенка, але під час Другої світової війни купол церкви зруйнований, потім будували у радянський час і розписи вже малювали інші люди. Я – не фахівець проводити експертизу, ми отцю повірили на слово. Він сказав, що ікони на іконостасі малював Сосенко. А що на стінах, хто розмальовував, то має встановити експертиза. Якщо це все Модеста Сосенка, то однозначно треба зберегти, щоб ми мали у громаді церкву-пам’ятку архітектури», – говорить голова Славської ОТГ Володимир Бега.

У 1944 році під час бомбардування селища радянськими військами постраждав церковний купол. Через пошкодження даху храм протікав. Мистецтвознавець Ірина Гах зазначає, що і плитку, і настінні розписи необхідно зберегти, бо це роботи відомих українських митців.

«Модест Сосенко вводить не тільки модерн у стінопис, він інтерпретує давній живопис і давній стінопис, він вводить велику кількість орнаментики і отой стиль, який започаткований на початку ХХ століття, коли церква перекривається стінописами від підлоги до куполів. Немає жодного квадратного метра, який би не був перекритий зображенням біблійним чи орнаментом. Ситуація, яка склалась, є вандалізмом щодо української культури, церкви і, зокрема, імені Модеста Сосенка, дотична до імені митрополита Андрея Шептицького», – наголосила Ірина Гах.

Церква – у риштуванні, роботи ведуться активно

Церква – у риштуванні, роботи ведуться активно

Львівські реставратори, мистецтвознавці, представники організації охорони історичних пам’яток скерували листи до державної влади та керівництва УГКЦ, де поінформували про те, що у Славську руйнують культурну та духовну українську спадщину, і просять припинити ремонтні роботи, щоб провести дослідження настінних розписів.

Інтер’єр у церкві у Славську на початку ХХ століття

Церква у Славську – одна з трьох пам’яток, які ще залишились на території Західної України, де ще збережені автентичні розписи Модеста Сосенка, наголошують експерти. Модест Сосенко був один із перших українських художників, який модерний стиль ввів у сакральну образотворчість, що було справжнім проривом, і цю модерність у церковному мистецтві підтримував митрополит Андрей Шептицький.

На теренах Західної України за роки незалежності, наголошують фахівці, парафіянами і священиками зруйновані десятки давніх дерев’яних храмів, сотні ікон та іконостасів, знищені настінні розписи. Попри те, що створені сакральні комісії при єпархіях УГКЦ, додають експерти, зазвичай отці і вірні зневажають на приписи чи поради, не інформують про свої наміри відремонтувати храм, загалом не цікавляться історією своєї церкви, не розуміють цінність автентики, старе викидають чи просто на місці давнього храму будують новий, дерево замінюють пластиком, ґонту золоченими куполами, давній іконостас перемальовують яскравими фарбами, стару плитку замінюють сучасною, оздоблюють церкву штучними квітами і гірляндами. І ще одна церква у Славському, наголошують мистецтвознавці, може поповнити список зруйнованих мистецьких пам’яток.