Головний державний інспектор Івано-Франківського рибоохоронного патруля Андрій Мельничук розповів, що близько 23:00 29 квітня поблизу села Будзин рибоохоронці знайшли та вилучили три сітки: дві — по 30 метрів та одну — 20 метрів.

Інша група стягнула три сітки по 40 метрів, пише “Суспільне:Карпати”.

Андрій Мельничук розповідає, що важливо виявити, коли браконьєри закидають сітки:

“Коли виходиш вдень і не знаходиш сіток, то вважаєш, що їх закинули вночі. Коли не знаходиш вночі, то вважається, що це зробили вдень. Тепер ми вибрали таку золоту середину: виїхали з настанням темноти. Це вже четвертий виїзд за десять днів. Є осередок сіткового браконьєрства — село Горигляди Монастириського району, яке межує з Тлумацьким районом — селами Одаїв і Будзин. Кожного разу ми стягуємо від 100 метрів сіток. Зараз це було дві групи. Одна з них працювала на вказаній ділянці біля Гориглядів. Буквально ніч перед тим ми були на тій ділянці, і браконьєри виявили себе — почали кидати в нас камінням. Вони, правда, не попали. Зараз ми були краще підготовлені — дві групи. Але було тихо, нікого не було. Тому ми склали акт, що власник сіток не встановлений. Кожна сітка дуже дорога — коштує більше, ніж штраф за браконьєрство, який складає від 340 до 680 гривень. Така сітка коштує до двох тисяч гривень”.

Щодо червонокнижної риби, яку знайшли у сітках, то, за словами Андрія Мельничука, є дві постанови, згідно з якими нараховуються збитки. Наприклад, людина впіймала дві марени ­— це по 330 гривень. Якщо рибу вдалося визволити і відпустити у воду, то вважається, що збиткам вдалося запобігти. Так і цього разу — риба була живою, тому її випустили в природнє середовище існування, у річку Дністер.

“На сайті управління є зазначені ділянки. Там виділено певним кольором, де дозволене обмежене рибальство — на одну вудку, з одним гачком. З двома гачками чи двома вудками ловити не можна. На таких водоймах, як Дністер, можна ловити не більше, ніж три кілограми риби. І не можна ловити маломірок”, — пояснює Андрій Мельничук.

Інспектор рибоохоронного патруля каже:

“Наше завдання — не стільки оштрафувати браконьєра, як зробити так, щоб він перестав ним бути. Якщо ми забираємо сітки, то люди задумуються, чи їм це треба. Приємно, коли бачиш типове браконьєрське село, і там рибалки почали ходити до річки з вудками, хоча раніше їх зі снастями ніхто не бачив. І діти з вудками, і дорослі з вудками. Це означає, що робота робиться”.

Підписуйтесь на канал Версій в Telegram та читайте нас у Facebook. Завжди цікаві та актуальні новини!