Люди нарікають: вода стала непридатною для пиття. Від “зневоднення” потерпає Галицький район, а це кілька десятків тисяч жителів. Що спровокувало ці катаклізми та як рятуються люди? З’ясовували мої колеги, пишуть Версії з посиланням на Подробиці.
Доброї якості вода в Тустані – нині дефіцит.
“Їздимо в сусіднє село, є там джерело, і звідти мусимо брати воду, щоб користуватися”, – говорить Микола Ліхач, житель села Тустань.
Зі своїх криниць пити воду селяни – не ризикують. Вона жовта, з осадом, ще й смердить.
“Ця вода навіть не приємно нюхати. Нею не користуємось, вона має накип, осад, ламаються часто прилади. Машинка часто потребує ремонту. Я рахую що вона є технічна”, – говорить Валентина Кицька, жителька села Тустань.
Пересихати криниці в селі почали кілька років тому. Рятуючись, селяни копали нові колодязі, поглиблювали старі – та проблему вирішити так і не вдалося. Через вимушену економію водних ресурсів не можуть навіть худоби тримати.
“І худоба була, а тепер нема ні в них корів нема, ні в мене. І то не стає. І поросят не тримаємо, тому що нема води”, – говорить Юлія Перепічка, жителька села Тустань.
А це вже сусіднє село Дубівці. Попри те, що населений пункт розкинувся просто на березі Дністра, питної води в криницях теж немає.
Обійстя пані Ганни – за сто метрів від річки. На подвір’ї аж два колодязі, та господня жодним не користується.
“Є вода але дуже жовта. Я вам кажу, така як пиво. Я вже казала сину хоч кидай насос у Дністер і будемо воду звідти брати”, – говорить Галина Коржак, жителька Дубівців.
Серед причин зменшення ґрунтових вод – зміна клімату, вирубування лісів і зростання кількості великих підприємств на території району – вважають фахівці. Від “зневоднення” нині тут потерпає більше як тридцять тисяч людей. Вирішити проблему можна лише шляхом будівництва двох водогонів – кажуть чиновники.
“По приблизним оцінкам фахівців – на половину водогону Галич Бурштин Тустань треба орієнтовна вартість біля 200 мільйонів. Це кошти які непідйомні для галицького району. І не підйомні для Івано-Франківської області”, – говорить Павло Андрусяк, голова Галицької районної ради.
Але для звернення до Державного фонду регіонального розвитку – потрібна проектно-кошторисна документація. Три мільйони гривень на її виготовлення для одного з водогонів уже надали інвестори. Другий водогін пообіцяли повністю звести власним коштом інші підприємці. Роботи хочуть розпочати вже наступного року.
