Тисячі гостей приїхали на Гуцульщину, щоб подиитися на це колоритне дійство.

Вихід на полонини пізньої весни чи раннього літа — споконвічна гуцульська традиція. Там, високо на гірських полонинах, гуцули пасуть худобу, овець, гуляють коней, живучи при цьому 3-5 місяців у простеньких дерев’яних будиночках — колибах. Саме там у величезних чанах (об’єм деяких з них сягає 300 літрів!) варять найсмачніший на світі сир, якому б могли позаздрити кращі італійські сировари. Бринзу, будз та вурду — так, відповідно до смаку та технології виготовлення звуться карпатські сири — можна згодом придбати на кожному базарчику, та й просто попросити у господарів — вам не відмовлять, пишуть Версії з посиланням на Правда.іф.

Свято цьогоріч відбуватиметься у рамках ІІ Міжнародного форуму Центральної і Східної Європи Via Carpatia.

“Кожне свято це наша перемога,  нашого гуцульського духу. Ми відчуваємо, що ми одна сім’я, діти Гуцульщини. Це не сценічна бутафорія, ми справді так живемо. Гуцульщини – це наша праземля, яка дихає світлом. І ми тут ніби атланти, нашим прикладом,  небо. Допоможи Боже усім, хто зараз на полонинах працює, аби ми мали що їсти”, – поблагословив свято о.Іван Рибарук.

“Ми зібралися, щоб вшанувати важку працю наших полонинників. Гуцули надзвичайно самобутній народ, який може любити і ненавидіти, працювати і веселитися. Сьогодні ми вшановуємо полонинників і згадуємо їхню важку щоденну працю, випасаючи овець роблячи будз і бриндзу”, – сказав голова райдержадміністрації Олег Лютий.