Чому в неділю перед Великоднем несуть до церков на посвяту вербові гілки?”,–запитую Галину Філіпову, майстриню, яка виготовляє великодню атрибутику, пишуть Версії.
“За євангельською оповіддю, коли Ісус в’їжджав на віслюку до Єрусалима, люди, вшановуючи Його, встеляли дорогу своїм одягом та пальмовим гіллям,–розповідає пані Філіпова.–У багатьох країнах світу в цей день йдуть до храмів з гілками пальми. В Україні пальм немає, тому південне дерево замінила верба. І століттями українці за тиждень перед Великоднем освячують вербові гілки. До речі, ще наші пращури в дохристиянські часи вшановували вербу як символ пробудження та всеняного відродження природи, весни, молодості. І таке значення наклалося на християнське вшанування Ісуса”.
Після освячення вербові пучки приносять додому, легенько б’ють нею по плечах та по руках та кажуть: “Не я б’ю, верба б’є, від нині за тиждень Великдень”.
За народними уявленнями, посвячена верба відвертає бурю і грім від оселі, вона має цілющу та очисну силу. Вербовими котиками та відваром люди здавана лікували хворе горло. А коли навесні вперше виганяли худобу на пасовисько, то брали освячені гілочки верби, щоб тварини не хворіли та давали багато молока.
Традиційно в Україні вербу для посвячення шукали і ламали діти та підлітки, приносили додому, в’язали в пучки, прикрашали їх та роздавали усій родині. Тисячі селян і донині відправляють за гілками молодших з родини, або просять родичів чи знайомих принести їм вербу додому.
Міські жителі зрідка самі ламають вербу, переважно купують на ринках напередодні свята, або у неділю перед храмами. Вербових гілок у святковий день—не злічити. Перед кожною церквою стоять від 5 до 15 продавців. У кожного десятки або й сотні пучків верби.
“5-7 гілочок верби, що лише зв’язані червоною стрічкою коштують 10-15 гривень, –розповідає 78-річна Анна Розумна із села Вовчинець, яка торгує вербою у центрі Івано-Франківська.–Ці гілочки невеличкі, завдовжки 15 сантиметрів, а 30-40-сантиметрові гілки, що прикрашені паперовими квітами, стрічками вартують 35-40 гривень. Ці гілки—мій основний заробіток”.
Бабуся Анна розповідає, що нарізує вербові гілки з дерев, що біля річки Бистриця, несе додому, складає в пучки. За півгодини в’яже 50 штук вербових “букетів”. Вони нічим не прикрашені, лише знизу є кілька зелених гілочок барвінку, його жінка вирощує на городі. Такі пучки пані Анна продає за 10-15 гривень. Над дорожчими, прикрашеними, трудиться довго.
За два тижні перед святом пані Розумна купує в квітникарів різнокольоровий гофрований папір. За квадратний метр платить 10 гривень. Із цього паперу виходить більше 100 квіток, ще й на стрічки залишається. На один пучок верби жінка прикріпляє 5-7 квіток та стільки ж різнокольорових стрічок. Унизу кладе сухоцвіти, мирт, барвінок. Прикрашає один пучок жінка 10-15 хвилин. Вартість такої “композиції” — 30-35 гривень. Є ще й дорожчі вербові пучки, їх роблять у дизайн студіях на замовлення. Прикрашають стрічками, штучними та живими квітами, гілочками туї, шпарагусом, бісером, бантами, маленькими вишивками, іграшковими курчатами, пташками.
Щоправда, за словами Галини Філіпової, це лише данина моді, що не має нічого спільного з народними традиціями. Бо здавна вербу, прикрашали зрідка, і лише стрічками, барвінком або миртом та паперовими квітами.
На продажі вербових пучків можна й заробити. Так Анна Розумна тиждень перед святом жінка щодня їздить на ринок. За день в середньому продає 10-15 звичайних і 10 прикрашених пучків верби. У суботу та в неділю сподівається продати 50-70. Могла би закрамарювати й більше, але конкуренція велика. За приблизними підрахунками на пучках верби Анна Розумна за тиждень зможе заробити 1000-4200 гривень. Та чи можна масово ламати вербу?
“Якщо акуратно зрізати 10-15 вербових прутиків з дерева, то шкоди не буде. Й ніхто за таке не каратиме, — пояснює каже Ігор Яківчук, перший заступник начальника Держеконіспеції в Івано-Франківській області.– Як еколог хочу лише застерегти, аби люди не викидали й не спалювали ті вербові гілки, які не продали, бо це засмічення довкілля. Краще згодувати їх тваринам, скажімо, козам, або й посадити. Вербові гілочки напрочуд легко приймаються та швидко ростуть”.
Автор: Сабіна РУЖИЦЬКА
