–                         Опозиція та деякі ЗМІ в останні дні стали особливо сильно «натякати», точніше, прямо заявляти про те, що владою навмисне зривається підписання Угоди про Асоціацію – з ЄС на Вільнюському саміті. Реально ж оцінюючи ситуацію, можна з впевненістю сказати: Президент України Віктор Янукович, Уряд намагаються зробити все, аби Україна якомога швидше приєдналася до європейської спільноти та вступила в ЄС. Україна не тільки рішуче задекларувала свій європейський вібір, а й протягом року прийняла ряд важливих законів, кримінально-процесуальний кодекс, підготувала закон про прокуратуру та нове виборче законодавство. В країні відбулися серйозні зрушення у сфері свободи слова та засобів масової інформації, органи державної влади стали більш відкритими. Впроваджуються європейські стандарти.

При цьому сьогодні найголовніше для держави – зберегти економічну стабільність, яка опиняється під загрозою, враховуючи погіршення відносин з Росією. Не можна не враховувати цих моментів, не брати їх до уваги.

Прем’єр-Міністр Микола Азаров озвучував суму, яку Україні доведеться «заплатити» за підписання Угоди. Та й за навіть дуже обережними підрахунками експертів можливі втрати у перші роки дії Угоди становлять від 3 до 5 мільярдів євро. Найбільше можуть постраждати такі галузі економіки, як авіаційна, машинобудівна, вугільна, металургійна, хімічна тощо. З одного боку, підписання Угоди повинне пожвавити імпорт в Україну європейських товарів, а з іншого, це викличе обмеження для експорту українських товарів в РФ, а також зменшення надходжень у бюджет від митних зборів на кордоні з країнами ЄС. Усе це негативно позначиться на загальному стані економіки України.

Для того, щоб вирівняти ці економічні перекоси і втримати економіку країни в стабільному стані, Україні потрібні будуть кошти, причому більші, ніж ті, що можна у разі підписання Угоди отримати в кредит від ЄС. Україні потрібні гарантії від Євросоюзу щодо збереження робочих місць, росту економіки, заробітних плат. Польша, коли вступала до ЄС, отримала такі гарантії у вигляді пільгових кредитів для великого та середнього бізнесу. Що ж до України, то наразі виглядає, що Європейський Союз не планує брати на себе з цього приводу зобов’язання. Тим більше, що МВФ має свої, окремі, вимоги до України, котрі не прив’язані до підписання Угоди.

Висновок зі сказаного випливає чіткий: Україні потрібна Європа.

Але не за будь-яку ціну. І Євросоюз має в цьому плані робити назустріч певні кроки економічного характеру. А Україна, крокуючи до європейської спільноти, в той же час не має права «палити мости», які поєднують її зі східною сусідньою державою та усім СНД.