У земельно-податкових книгах перші записи про цю хату датуються 1858 р. Хата-ґражда – характерний для Галичини тип садиби, коли житлове та господарські приміщення з’єднані між собою і утворюють замкнений прямокутний дворик. Цей тип сільських садиб був поширений на Гуцульщині у XVII-XIX ст. За формою вона нагадує маленьку фортецю, входом до якої служила брама, яку на ніч закривали. Ґражду добре укріплювали, переважно для захисту від хижаків та сильних вітрів. Як досліджено в багатьох працях, зокрема відомого етнографа Володимира Шухевича, гуцульські хати розміщувалися не суцільно, а були розкидані по горах навколо сіл, пишуть Версії з посиланням на Івано-Франківський краєзнавчий музей.
У садибі, яка зараз стала музеєм, мешкали Палій Харук та Параска Харук. Іван Франко часто відвідував хату-ґражду Харуків, щоб послухати фольклорні оповіді Параски. Ця садиба тісно пов’язана з іменем Івана Франка, адже, він жив тут на Заріччі до 1906 р., поки не перейшов у центр села, по сусідству з хатою-ґраждою, у травника Проця Мітчука, який лікував його лікарськими травами від поліартриту. На початку ХХ ст. у родині Харуків часто бували відомі діячі української науки і культури, які гостювали у Івана Франка, зокрема Володимир Гнатюк, Михайло Коцюбинський та інші. Вони відпочивали у Криворівні та збирали етнографічні матеріали.
1963-1964 рр. хата-ґражда Харуків стала одним з майданчиків для зйомок фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків», як хата головного героя фільму Івана (актор Іван Миколайчук).
Після смерті родини Харуків садиба тривалий час перебувала в занедбаному стані. Лише 1993 р. було проведено реставраційні роботи і відкрито історико-етнографічний музей гуцульської господарки.
У хаті зібрано багато автентичних предметів гуцульського побуту.
Підписуйтесь на канал Версій в Telegram та читайте нас у Facebook. Завжди цікаві та актуальні новини!
