В Івано-Франківському університеті права ім. Короля Данила Галицького медіа-експерт Лариса Мудрак під час семінару “Медіа-майбутнє і нові конвергентні медіа” розповіла, хто такі медіа-громадяни України, як світові тенденції переломлюються у вітчизняному інтернет-просторі, та дала застереження з приводу перебування у цифровому світі.

Лекція відбулася у рамках проекту “Українська журналістика в умовах гібридної війни”, пишуть Версії.

Медіа-менеджер, незалежний медіа-експерт та медіа-консультант, представник України в керівному Комітеті Ради Європи з питань інформаційного суспільства та медіа, журналіст з 27-річним стажем Лариса Мудрак означила головні тенденції у розвитку ЗМІ. Передовсім це формування конвергентних медіа. Їх ще називають “новими медіа”.

Нові медіа – це інтерактивні електронні видання, що комбінують формати подання інформації. Контентом нових медіа може бути відео, онлайн-радіо, телевізійна трансляція, анімація, звукове оформлення, та, власне, текст. Від традиційних нові медіа відрізняє користувацький контент – вони є відкритими для взаємодії з читачами і надають їм можливість створювати та модифікувати зміст повідомлень. На відміну від традиційних мас-медіа, де комунікація здійснюється за схемою “від одного до багатьох”, схема комунікації у нових медіа – від багатьох до багатьох. Доступ до нових медіа можливий з усіх електронних пристроїв з виходом у мережу Інтернет. Приклад – соціальні мережі, як-от Фейсбук.

Всі суспільні перетворення, які чекають нас найближчим часом, пов’язані з медіа.

“У 2012 році, – розповідає Лариса Мудрак, – Рада Європи зробила апдейт у визначенні пріоритетів розвитку світової спільноти. Експерти 42 країн, що раз на три роки на спільному зібранні визначали три головні напрями розвитку, вперше відмовилися від традиційного прогнозування і вирішили сконцентруватися на одному, найголовнішому, напрямку. Найскладнішим і найпроблемнішим сегментом у наступні 10 років назвали медіа. Після чого 12 експертів склали High Level group, Керівний комітет з питань медіа. Ця, умовно кажучи, Рада старшин ЄС уклала прогноз і рекомендації до 2025 року”.

Прогноз говорить, що традиційна журналістика зникає. Оскільки перейшла у сферу послуг, перетворилася на політичні та бізнес-замовлення. Принаймні саме так було в Європі-2012 – традиційні ЗМІ на 80% продукували замовні тексти. Криза медійних технологій, поширення цифрових продуктів і розвиток соцмереж підводять до висновку, що кожна людина є медіа-блогером – і пости медіа-громадян змінюють рішення політиків та світових лідерів.

Традиційна журналістика вмирає, і в процесі змінюється стилістика і форма подачі інформації, зазначає медіа-експерт. “Треба навчитися розповідати історії. Класична піраміда подачі новин, коли вимагалися відповіді на запитання: що? де? коли? – вже змінилася. Читачі шукають нової корисної або цікавої інформації”, – акцентує на актуальних навичках медіа-громадян, на яких врешті-решт перетворяться журналісти, Лариса Мудрак.

Кожна особа без винятку у цифровому світі є медіа-громадянином. Криза медійних технологій, яку прогнозують на 2020-2025 роки, призведе до того, що люди самі створюватимуть медійне середовище – об’єднання людей за інтересами, потребами, пріоритетами, заняттями у соцмережах. Відтак продукуватимуть контент – щоденний інформаційний потік, виставлятимуть умови, пріоритети, формуватимуть етику у мережі. В результаті буде створена нова медійна екосистема. В ній складеться своя етика, закони, взаємовідносини, які регулюватиме сама спільнота. Про це говорять короткі тези аналітичного прогнозу High Level group in EU.

“Медіа-майбутнє – це інтернет без меж. Ми живемо після другої цифрової технологічної революції. Така фіксується з 2008 року – від часу переходу на цифрове ТБ, але насправді за цим стоїть інтернет і процес, коли все зливається в конвергенцію”, – пояснює Лариса Мудрак.

За її словами, наш час увів в суспільний обіг термін “постправда”. “Коли політики і медіа доманіпулювалися до тієї межі, коли в інформаційному потоці важко або й узагалі неможливо знайти правду. Всі виконують свої завдання”, – означає медіа-експерт.

У відповідь на тренд “постправда” з’явився “захисний” хід – вже кілька років у США на факультетах політології, які дають уявлення також і про базову журналістику, викладається курс “Пошук правди в епоху постправди”. Протидія маніпуляції і самозбереження стала способом життя.

Цікаво, що окремі країни не переходять повністю у цифрове середовище і зберігають балансування. Такою є, наприклад, загальнодержавна інформаційна політика США. За останні шість років в Америці на 60% зросла кількість музеїв, не закрилася жодна регіональна газета. Утримання друкованої преси – частина національної інформполітики. В цьому контексті у США розвиваються принципово відмінні від цифрових проекти – так звані “Діалогові клуби”, де принципово не використовують девайси. Технології діалогу без використання медіа – розмови впродовж двох-трьох годин, обговорення ідеї, теми чи предмету – саме це передбачає “пошук правди в епоху постправди”. І США, і Рада Європи вважають, що такі проекти принципово важливі для збереження інтелектуальних навичок людини. Вони дають принципово інший досвід, відзначає Лариса Мудрак, засновник першого українського “діалогового клубу”.

High Level group in EU відзначає у своєму звіті, що айфон змінив світ, але майбутнє може бути за смартфонами. Комплексний багатофункціональний девайс приходить на зміну комп’ютерам та нетбукам і має всі шанси їх повністю замінити. У 2018 році конкуренти Apple і Android мають намір запустити в продаж революційні новинки. Браслет Cicret перетворює руку в Android-смартфон – цифровий браслет повністю перебере на себе всі функції гаджета. З можливістю приймати і робити дзвінки та забезпечувати відеоконтакти. Екраном стане шкіра на передпліччі. Оптимізація гаджетів, виходячи зі зручності і функціональності, – ще одна тенденція нашого і майбутнього часу.

“Те все, що розгледіла і означила High Level group, вже відбувається. І в контексті цього актуальним стає медіа-гігієна. Ми повинні щодня переглядати і чистити свою стрічку. Медіа-гігієна для активних, коли відсікається все деструктивне, шкідливе і навіть нецікаве, – це все одно, що чистити зуби щодня. Мусимо бути дуже уважні до свого середовища. Раджу всім цим цікавитися, щоби вас не використовували. А якщо вже так сталося, що використовують, треба знати, як з цього вирватися”, – наголошує Лариса Мудрак.

За її словами, є багато напрацювань з медіа-гігієни у країнах ЄС. Питання в тому, як “опустити” це на рівень людей в Україні.

“Мюнхен пропонує найбільш доступний для нас кейс: продавці Apple, навчені як тренери, щовихідних біля магазинів розгортають навчальні майданчики. На вулицях за столиками сидять по 200-300 людей, – переважно літіні люди і тинейджери, – і їм розповідають, як користуватися девайсом, про захист і доступ, про оновлення, нові програми тощо. У нас поки що айфони купляють для іміджу – люди з достатком вище середнього не знають, які можливості вони отримують, і не хочуть вчитися, – діагностує експерт. – Тоді як для багатьох людей в інших країнах світу головний мотиватор до опанування світом нових медіа – це діти. Саме через дітей починається навчання батьків в усьому світі. І найкращими учнями поки що є дідусі і бабусі – їм потрібна комінукація з дітьми і внуками, як і зі своїм середовищем. Знаю, що у нас цей процес також почався, і за ним майбутнє”.