Науковці заповідника “Давній Галич” здійснили неочікуване відкриття під час розкопок у селі Крилос на Івано-Франківщині. Замість очікуваних артефактів княжої доби, науковці натрапили на оборонний вал XII-IX століття до нашої ери. Ця археологічна знахідка в Крилосі проливає нове світло на життя древніх поселень ранньої залізної доби.
У світі археології кожен день може принести несподівані відкриття. Саме така ситуація склалася під час розкопок у селі Крилос на Івано-Франківщині, де науковці заповідника “Давній Галич” зробили сенсаційну археологічну знахідку.
Давнє поселення, оточене валом
Завідувач відділу археології заповідника Тарас Ткачук розповідає про неочікуваний поворот у дослідженнях:
“Ми намагалися знайти кліті Давньої Русі. А знайшли в траншеї залишки валу, який належав голіградській культурі”.
Виявлений оборонний вал датується XII-IX століттям до нашої ери, що робить його одним з найдавніших фортифікаційних споруд на території України. За словами науковців, вал був збудований із глини, річкового каменю та невеликої кількості деревини.
“На валах були обов’язково верхні оборонні споруди. Вочевидь, це був частокіл. Можливо, із вежами, щоб оборонятися як від сусідів, так і від ворогів, які планували захопити цю територію”, – припускає Ігор Креховецький, науковий співробітник відділу археологіїю
Цікаво, що деякі частини валу мають червоний відтінок, що свідчить про сліди давньої пожежі.
“Річкове каміння має сліди перебування у вогні. Обпалена земля. Тут була пожежа якоїсь історичної події, про яку ми можемо тільки здогадуватися”, – зазначає Тарас Ткачук.
Археологічна знахідка в Крилосі також включає уламки керамічного посуду ранньої залізної доби. Ці артефакти дають уявлення про побут древніх поселень.
“Вінчик банки, товстостінні посуди – типова кераміка для раннього залізного віку. Вони робилися із глини, але без гончарного кола”, – пояснює Ткачук.
Які племена жили на території Крилоса
Науковці припускають, що у XII-IX столітті до нашої ери на території Крилоса, ймовірно, жили фракійці. Вони займалися землеробством, скотарством та добуванням солі. Оборонний вал був необхідний для захисту від набігів сусідніх племен.
“У ті часи дуже часто велися війни. Скажімо, в одному поселенні міг бути неврожай, а в поселенні за кілька кілометрів – кращий врожай. І вони вирішили забрати собі врожай, якщо мали достатньо військової сили”, – розкриває причини частих конфліктів того часу Ігор Креховецький.
Із залізної доби — у княжу
Зі слів завідувача відділу археології заповідника Тараса Ткачука, якщо подивитися на знайдений оборонний вал у розрізі, то можна побачити різні кольори насипу. Це тому, пояснює науковець, що у часи княжої доби на місці валу ранньої залізної доби, звели нові фортифікації.
“Із досипкою жовтої глини — це, напевно, давньоруський. У часи Русі тут теж був вал. На цьому місці була столиця Галицько-Волинського князівства. Схоже, що в XI столітті фортифікації вже точно були тут”, — говорить Ткачук.
У Крилосі також знайшли давньоруську кераміку. Вона тонша, ніж посуд ранньої залізної доби, і виготовлена за допомогою гончарного кола.
“Це — кераміка XI-XIII століття галицького типу. Вона була залощена. Галицького типу, тому що за орнаментацією відрізняється. Поздовжні лінії у галицькому типі були переважно нижче вінчика, у верхній частині посудини”, — каже науковець Ігор Креховецький.
За словами Тараса Ткачука, науковці працюватимуть у Крилосі ще місяць. Вони хочуть побачити товщину культурного шару, а також чіткіше зрозуміти будівельну конструкцію валу. Окрім кераміки, сподіваються знайти й інші знахідки, зокрема, зброю.
