Порівнюючи попередні роки, минулоріч кількість травмованих становила 26, що на п’ять більше, аніж у 2018-му. Щодо загиблих у 2018-2019 роках, їхня кількість була однаковою – по п’ятеро людей.
Кількість травмованих та загиблих в горах на території Прикарпаття
Щодо заблукалих в горах на території Прикарпаття, статистика виглядає наступним чином: 2018 рік – 170 туристів, 2019 – 213, з початку 2020-го – 21 людина, пишуть Версії з посиланням на Суспільне.
Що варто зробити, щоб почувати себе безпечно у поході, та які найпоширеніші помилки допускають туристи, кореспондентам Суспільного розповів начальник четвертої спеціалізованої пошуково-рятувальної групи управління ДСНС в Івано-Франківській області Тарас Бринда.
Пере/недооцінка
Помилки, які роблять туристи при плануванні подорожі, Тарас Бринда ділить на дві групи: переоцінка своїх сил та недооцінка маршруту. Хоча, за його словами, вони є взаємопов’язаними.
Чоловік каже, що ці помилки притаманні не тільки новачкам, але й досвідченим туристам: “З досвідченими туристами є такий момент, що вони, маючи більший досвід, піднімають для себе планку, обирають для себе складніші маршрути. Навіть досвідчені переоцінюють свої сили”.
За словами Тараса Бринди, може бути нескладний маршрут, але складна ділянка. Також все залежить від погоди.
“Наприклад, сходження на Піп Іван взимку може бути важким та небезпечним, є ділянки, де сильний вітер або є обледеніння. Якщо розглядати цей маршрут влітку, – ускладнена ділянка на Вухатий Камінь. Коли турист спускається, він вже втомлений, а там стрімко, відповідно збільшене навантаження. І ніби людина підготовлена, не травмувалася, не впала, але вже починають боліти коліна, меніски тощо”, – розповідає рятувальник.
П’ять речей, які варто зробити, плануючи похід
Перше, що повинен зробити турист, – обрати маршрут, який відповідає фізичній підготовці, досвіду і наявному спорядженню.
Другий пункт – його вичення.
“Важливо вивчити маршрутну нитку, складні ділянки, місця, де можна зупинитися на ночівлю, та місця, де можна скоротити маршрут в разі виникнення складних ситуацій”, – розповідає Тарас Бринда.
По-третє – потрібно бути належно екіпірованим. Той чи інший маршрут, в ту чи іншу пору року вимагає різного спорядження.
“На Говерлу влітку за нормальної погоди можна мати зручне взуття, невеличкий рюкзак з перекусом та вітрівку. Взимку сходження потребує відповідного одягу та певного альпіністського спорядження: кішки, лижі для скітуру, льодоруб”, – каже Тарас Бринда.
етвертий момент. Людина повинна завчасно записати контакти рятувальних служб (гірські рятувальники Івано-Франківської області – 097 388 3074, Управління ДСНС в області – (0342) 59-65-00).
“Варто попередньо зареєструвати свій похід або поінформувати рятувальну службу. Коли людина нам зателефонує, ми вже матимемо інформацію, хто дзвонить, склад групи, куди іде тощо”, – радить рятувальник.
Останній крок варто робити безпосередньо перед сходженням: ознайомитися з прогнозом погоди. Незважаючи на досвід, якщо несприятлива погода, похід краще перенести. Якщо ж у поході вас застала негода – варто перечекати. Місця, де можна це зробити, є на інтерактивній карті колиб та туристичних притулків у Карпатах.
Будинки пастухів, колиби та інші прихистки для туристів
Інтерактивну карту у 2018-му створив керівник туристичного клубу “Terra Incognita” Тарас Рикмас. За його словами, вона стала актуальною після випадку з київським туристом Ігорем Грищенком. Він загубився та понад чотири дні блукав Карпатами. Потім натрапив на хатину лісника, де дочекався рятувальників.
“Cтворював карту для себе і друзів. Спочатку були тільки позначки, згодом почав додавати опис та фото. Просив знайомих, які ходять по горах, робити фото колиб. Люди почали її наповнювати, скидати мені інформацію. Здебільшого колиби, які позначені, – це будиночки пастухів”, – розповів Суспільному розробник карти Тарас Рикмас.
На карті позначені усі хатини, колиби та туристичні притулки в Карпатах, де можна залишитися на ніч. Блакитним позначено всі місця, де може зупинитися турист, зеленим – перевірені. Також є червоні позначки. Це ті місця, які вже зруйновані.
Боротися за життя
Тарас Бринда гірським рятувальником працює п’ять років. За цей час був учасником багатьох пошуко-рятувальних операцій. Каже, найбільше запам’ятався турист з Києва, якого у березні 2018 року шукали чотири дні.
“Зважаючи на те, що температура до -20-ти, сильні вітри, на високогір’ї всі розуміли, що шансів знайти його живим та без обморожень було мало. Хоча він допустив всі помилки, які міг допустити, треба відати йому належне – він не опускав руки і боровся за своє життя”, – розповідає Тарас Бринда.
Підписуйтесь на канал Версій в Telegram та читайте нас у Facebook. Завжди цікаві та актуальні новини!
