Хоч до фіналу він не дійшов, але каже, вже є переможцем – для себе та рідного села. Петро добився якісної апаратури для сільського клубу і нині мріє створити у Тлумачі дитячу вокальну студію, пишуть Версії з посиланням на Репортер.

У редакцію Петро залітає ледь не з потяга. Якраз приїхав із Києва – від коханої. Каже, зараз біжить у філармонію на репетицію, бо готуються до великого весняного концерту. Він відбудеться 8 березня у Франківську, в «Арена-центрі».

Хвалиться, що буде виконувати свої авторські пісні. Серед них найновіша, написана після телепроекту – «Едельвейс». Присвятив композицію своїй дівчині, бо про кохання. Ще на сцені того дня виступатимуть гурт «Будьмо» та Івано-Франківський національний академічний гуцульський ансамбль пісні і танцю «Гуцулія».

Петро, до речі, є артистом ансамблю, а також солістом Народного дому та Муніципальної капели бандуристів.

Розказує, що в них у родині всі співочі. Гарно співає його батько, дякує в церкві. Рідний дядько співає та пише пісні, а ще дуже гарний голос має Петрова бабуся. Але він єдиний щасливчик з родини, якому вдалося поєднати захоплення з роботою.

Професійно вокалом Петро почав займатися з 16 років, коли вступив до Калуського коледжу культури і мистецтв. А потім продов­жив навчання у Прикарпатському університеті за спеціальністю «музичне мистецтво, академічний спів». Свого наставника з універу – Володимира Піруса – називає своїм батьком вокалу. Каже, усе, що нині вміє та знає, – його заслуга.

А на «Х-фактор» заявку за Петра подав його батько. Сина просто поставив перед фактом.

«То була батькова мрія – побачити сина там на сцені, – говорить Петро. – Він зробив мені такий подарунок. Я теж думав про подібні шоу, але готувався на «Голос країни». Думав, що для «Х-фактора» я – неформат, що таких там не слухають».

У лютому минулого року Петро пройшов відбір у Львові. Каже, спершу не дуже вразив, бо заспівав Мусліма Магомаєва «Море», а там хотіли драйву. Тоді видав їм «Бумбокс», потім щось оперне, «а на десерт зачитав репчик».

«Сказали – о, це нам треба! Дали візитку й завдання – проспівати Монатіка», – розказує Петро.

У квітні його запросили на відбір до столиці. Пригадує, більше половини знайомих та колег відмовляли від поїздки, мовляв, йому того не треба.

«А керівник «Гуцулії» аж закричав: «Їдь, Петре, бо то твій шанс!», – сміється Гарасимів. – Вийшов на сцену. Це було щось – побачити зіркове журі вживу».

На столичному відборі він вразив журі та зал «Соколятами». Хоча на прослуховуванні й казали про щось більш драйвове, але Петро лишився при своєму – заспівав саме цю пісню, бо то для тата.

«Весь зал встав, а мене в сльози, – емоційно говорить Петро. – Як тато хотів – так воно й сталося».

За його словами, під час участі в шоу його хотіли «зламати», але в доброму сенсі – змінити репертуар, прищепити інші жанри. Каже, марно, бо в ньому живе класика і все тут. Мріє перебратися до столиці та співати в київській опері.

Що змінилося після проекту? Та фактично нічого. Хіба по-іншому став мислити. Підтримує зв’язок з учасниками шоу. Два тижні тому спілкувався зі своїм зірковим тренером – Андрієм Данилком. «Він сказав, аби займався, аби менше думав про «Х-фактор», а більше працював, – пригадує Петро. – Він дуже добра, чуйна людина. До всіх підходив, підтримував».

Серед змін, коли повернувся після шоу, – дізнався, що його звільнили з роботи, але потім поновили.

Цікаво, що завдяки Петрові, який в ефірах постійно згадував про рідне село, нардеп Володимир Шкварилюк виділив 200 тисяч гривень на закупівлю апаратури та світла для клубу в Бортниках. Нині все купили, світло доробляють…

А ще 10 березня Петро Гарасимів матиме сольний концерт у Тлумачі. Каже, то буде такий фундамент до його мрії.

Хоче, аби в Тлумачі відкрили вокальну студію та студію звукозапису, де б діти навчалися професійно співати та одразу записувалися.

«Я це дуже хочу і зроблю, – впевнено говорить Петро. – Це потрібно. У нас багато талановитої молоді, але розвиватися нема де. Усі вчаться у Франківську. І виходить, що Тлумач нема ким представляти, бо всі втікають».

Він впевнений, що то така його місія. Мовляв, він зробив, пішов на шоу, доказав собі та іншим, що може, то зараз мусить це продовжувати.