Вороненка – загадкове село Гуцульщини, що в довоєнний період було на кордоні двох держав, Польщі та Чехословаччини. Зараз це село на межі двох областей – Івано-Франківської та Закарпатської. Воно вважається одним з найвисокогірніших селищ Гуцульщини.
Люди тут пережили дуже багато біди, велика частина місцевих жителів віддали своє життя за вільну Україну під проводом УПА в 40-их та 50-их. Саме у Вороненці в 60-их роках о. Михайло Косило та інші монахи з Дори організували підпільну греко-католицьку церкву. Вони там збиралися в ті важкі часи, не зважаючи на заборону НКВД. За що відсиділи у в’язниці багато років… Росіяни , всім нав’язали свою кляту церкву, щоб мати вплив на простих людей в Україні до сих пір.
Цивілізація йде вперед, а от наша автентика зникає кожного дня. Дуже ймовірно, що скоро не існуватиме цих старих хатин, які можна побачити на відео. Є такі села, у яких не знайдеш і однієї столітньої хати, а от у Вороненці їх як мінімум 20 різного типу: з ґанками, малі. Великі, покриті ґонтою чи навіть драницею. Тут ще навіть збереглися старовинні криниці-журавлі.
Пощастило, що у Вороненці люди не занедбали давній народний стрій. Мають свій тип кептаря, яблуницький, який раками нагадує космацький тип, а кишенями нагадує микуличинський кептар.
Автор відео зазначає, що село має кілька хуторів, які між собою з’єднані лісовими стежками. У Вороненці є церква і крім того у кожному хуторі є своя капличка. Люди тут живуть, милуючись кожного дня 3-ьома гірськими массивами – Чорногірським, на чолі з Говерлою та Петросом, Свидовецьким масивом та Горганами, на чолі з Довбушанкою, Хом‘яком та Синяком. Звідси можна йти на вершину Кукул та 10 полонин, шо біля неї. Там залишились ще бункери від наших предків, що були в УПА і навіть австро-угорські бункери з часів ПСВ.
Допоможіть добровільним внеском українським журналістам
Підписуйтесь на канал Версій в Telegram та читайте нас у Facebook. Завжди цікаві та актуальні новини!
