Минулого разу ми розповідали про польського художника – Яна Матейко. Нині в нашій рубриці – юрист, польський політичний і громадський діяч, парламентарій.

Октав Петруський народився 5 лютого 1820 року в Брюсселі (Бельгія) у родині Юзефа Томаша Петруського – капітана польських військ часів Наполеона, пишуть Версії з посиланням на Репортер.

Октав закінчив Станиславівську цісарсько-королівську гімназію та приватну школу-академію «Терезіанум» у Відні.

З 1842 року Петруський почав працювати аускультантом (засідателем без права голосу) шляхетського суду у Львові. Пізніше – радник суду Самбірського округу.

У 1848 році вступив до Національної гвардії у Львові, за що після революції втратив можливість до 1857 року просування по службі.

Але у 1861 році Октав Петруський став послом Галицького сейму.

У 1862-1890 роках – член Крайового виділу (виконавчого і керівного органу Галицького сейму) у Львові. Також був членом Державного трибуналу. З 1868 року – член Крайової шкільної ради. Сприяв створення кафедри ларингології медичного факультету Ягеллонського університету (Краків).

У 1872-1890 роках Петруський був заступником маршалка (спікера) Галицького сейму – графа Леона Людвіка Сапеги.

Крім того, у 1874 році брав активну участь у створенні Галицького національного банку у Львові. Був заступником, а у 1881-1887 роках – президентом наглядової ради Галицького кредитно-земельного товариства.

Разом з дружиною Стефанією виховував семеро дітей.

У 1885 році бургомістр Станиславова Ігнацій Камінський направив листи до муніципалітетів галицьких міст з пропозицією до 25-річчя державної служби Октава Петруського надати йому звання Почесного громадянина. Таке рішення, крім Станиславова, прийняли у Львові, Кракові, Ряшеві, Коломиї, Бучачі, Гусятині, Стрию, Бережанах тощо.

Помер Петруський 22 лютого 1894 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі. Пам’ятник на його могилі виготовив відомий скульптор Юліан Марковський.