Валентина Бузина, мати скандально відомого проросійського журналіста та письменника Олеся Бузини, померла у віці понад 90 років, не дочекавшись завершення судового процесу щодо вбивства свого сина, що відбулося на вулиці Дегтярівській у Києві у 2015 році.
У Києві пішла з життя Валентина Павлівна Бузина — мати контроверсійного українського журналіста та публіциста Олеся Бузини, який був застрелений біля власного будинку у квітні 2015 року за обставин, що досі викликають численні дискусії та стали об’єктом тривалих судових розглядів, які так і не дійшли до свого логічного завершення.
Інформація про смерть літньої жінки активно поширюється російськими засобами масової інформації, які використовують цю новину для просування своїх пропагандистських наративів щодо ситуації в Україні та виправдання агресивної політики Кремля, представляючи вбивство Олеся Бузини як політично мотивоване, спрямоване проти осіб з проросійськими поглядами.
Валентина Бузина, яка на момент смерті мала вік понад 90 років, після загибелі сина жила самотньо в тій самій квартирі на вулиці Дегтярівській у Києві, де мешкала й на момент трагедії у 2015 році. Протягом кількох років після вбивства вона активно вимагала об’єктивного розслідування, брала участь у судових засіданнях та давала інтерв’ю різним медіа, часто проросійського спрямування, намагаючись привернути увагу до справи свого сина.
За свідченнями сусідів, в останні роки життя Валентина Бузина вела замкнутий спосіб життя, мінімально контактувала з навколишнім світом і спілкувалася здебільшого з невеликим колом друзів свого покійного сина, уникаючи публічних появ та коментарів для преси.
“Я не можу померти, поки вбивці мого сина не покарані”, – цитує слова Валентини Бузини журналістка Діана Панченко, яка наразі перебуває під санкціями РНБО України, у своїх дописах у соціальних мережах, демонструючи, як представники проросійського інформаційного поля використовують смерть літньої жінки для формування відповідного емоційного фону.
Нагадаємо, що Олесь Бузина, який був убитий 16 квітня 2015 року, був контроверсійною фігурою в українському медіа-просторі, відомою своїми проросійськими поглядами, критикою української національної ідеї та Революції Гідності. Його публікації та книги, зокрема “Вурдалак Тарас Шевченко” та “Тайная история Украины-Руси”, викликали гостру критику та обурення серед української інтелігенції через спроби дегероїзації національних символів та знецінення української культурної самобутності.
Справа про вбивство Олеся Бузини досі перебуває в підвішеному стані, незважаючи на те, що у провадженні були визначені підозрювані — Андрій Медведько, колишній боєць батальйонів МВС “Київ-2” і “Гарпун”, та Денис Поліщук, лейтенант Збройних Сил України, який командував 54-м окремим розвідувальним взводом. Обидва підозрювані були заарештовані незабаром після вбивства, але згодом їх відпустили під різні форми запобіжних заходів — Поліщука під заставу, внесену бізнесменом Олексієм Тамразовим, а Медведьку змінили домашній арешт на особисте зобов’язання.
У 2017 році було завершено досудове розслідування цього кримінального провадження, і в тому ж році Апеляційний суд Києва відмовився змінювати підсудність справи, повернувши її до Шевченківського районного суду столиці, де процес триває й до сьогодні без остаточного вироку, що стало причиною численних спекуляцій та використання цієї ситуації в інформаційній війні проти України.
Смерть Валентини Бузини стала приводом для чергової активізації проросійських медіа та блогерів, серед яких помітно виділяються особи, що перебувають під санкціями РНБО України, зокрема Ольга Шарій та Діана Панченко, які використовують цю подію для просування наративу про “переслідування інакодумців” та “відсутність правосуддя” в Україні, створюючи емоційний контекст для виправдання агресивної політики Кремля.
