Таким чином, в Україні спостерігається позитивна тенденція до зменшення поширеності куріння серед учнівської молоді.
Дослідження було здійснене з метою отримання релевантної інформації щодо характеристик здоров’я та способу життя учнів віком 11, 13, 15 та 17 років.
Дані дослідження свідчать, що у 2014 р. порівняно з 2010 р. зменшився відсоток курців серед підлітків, котрі курять щодня (з 11% до 7,3%), котрі курять хоча б раз на тиждень (з 4,2% до 2,6%), котрі курять менше одного разу на тиждень (з 4,4% до 2,5%).
| Частота тютюнокуріння учнівською молоддю в динаміці, за статтю, %[1]
|
||||||
|
|
2010 | 2014 | ||||
| Хлопці | Дівчата | Всі | Хлопці | Дівчата | Всі | |
| Щодня | 15,9 | 6,7 | 11 | 10,1 | 4,8 | 7,3 |
| Хоча б раз на тиждень, але не щодня | 4,7 | 3,8 | 4,2 | 3,1 | 2,1 | 2,6 |
| Менше одного разу на тиждень | 4,3 | 4,6 | 4,4 | 2,9 | 2,2 | 2,5 |
| Я взагалі не
курю |
75,1 | 84,9 | 80,3 | 83,9 | 90,9 | 87,6 |
Зменшення поширеності куріння серед підлітків у 2010-2014 роках є продовженням позитивної тенденції, що спостерігається з часу першого опитування HBSC, яке було проведено в 2002 році. Наприклад, у 2002 році щоденно курили 18,5% 15-річних підлітків, а в 2014 – 7,5%.
Така позитивна тенденція підтверджується і даними щорічних опитувань домогосподарств, які проводить Державна служба статистики. За даними цих опитувань, у 2000 році щоденно курило 10,1% підлітків віком 14-17 років, а в 2014 році ця частка зменшилася до 1,7%.
Незважаючи на те, що в Україні учні з кожним роком курять все менше, будь-який рівень поширеності куріння серед дітей, який є більшим нуля, потребує уваги як з боку суспільства, так із боку влади.
Спеціалісти стверджують, що тютюнова залежність зазвичай формується у молоді роки, більшість сучасних дорослих курців почали курити, коли були підлітками.
Крім того, саме у підлітковому віці негативний вплив нікотину особливо небезпечний. Тютюнокуріння не дає молодому організму повноцінно розвиватися, а нікотин та інші отруйні речовини тютюнового диму згубно впливають на роботу мозку підлітка, порушуючи кровообіг, що призводить до швидкої втомлюваності й зниження навчальної успішності.
Експерти наголошують, що для зменшення поширеності куріння серед дітей потрібно докласти особливі зусилля для зменшення доступності й привабливості куріння.
«Найбільш потужним та ефективним за вартістю підходом для боротьби з подальшим поширенням вживання тютюну в усьому світі є просте підвищення цін на тютюн шляхом використання податків на споживання. У зв’язку з тим, що діти і підлітки більш чутливі до зростання цін, ніж дорослі люди, цінові заходи можуть мати значний вплив на цю вікову групу», – зауважила Наталія Король, керівник відділу боротьби з неінфекційними захворюваннями Бюро ВООЗ в Україні.
Щоб куріння ставало все більш непривабливим та немодним серед учнівської молоді необхідні рішучі законодавчі кроки. Так, нещодавно зареєстровано законопроект № 2820 «Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну». Законопроектом запроваджується заборона на смакові та ароматичні добавки до тютюнових виробів, курильних сумішей та електронних сигарет (ваніль, цукор, ментол та ін.). Після ухвалення законопроекту розмір попереджень про шкоду куріння збільшиться з 50 до 65%, вони мають бути розташовані у верхній половині пачки і матимуть малюнки з обох сторін.
«Наявна тенденція до зменшення поширеності куріння серед підлітків була, серед іншого, забезпечена ухваленими в минулі роки законодавчими актами, які суттєво обмежили рекламу тютюну та змінили вигляд пачок сигарет. Потрібно надалі посилювати дію законодавства, яке довело свою ефективність. Експертне середовище сподівається, що в українських парламентарів буде достатньо політичної волі, щоб прийняти законопроект №2820 вже цього року, і цим самим уберегти дітей від тютюнової залежності, зменшивши оманливу привабливість куріння», – наголосив Костянтин Красовський, завідувач відділу контролю за тютюном Українського інституту стратегічних досліджень МОЗ України.
