Посмертні донори: В лікарні Івано-Франківська родичі двох померлих пацієнтів дали згоду на вилучення органів

Посмертне донорство рятує життя та дарує шанс на здоров’я людям, які потребують пересадки органів. В центральній міській клінічній лікарні Івано-Франківська сталася непересічна подія – родичі одразу двох пацієнтів, яким було констатовано смерть головного мозку внаслідок важкої патології, дали зважену згоду на вилучення органів задля порятунку інших.

На знак великої поваги і щоб подякувати донорам медики вишикувались у коридор пошани.

«З нами були присутні й близькі донорів. Це велике диво, що нам трапились люди, які мають усвідомлення ролі донорства у порятунку життя хворих. Родичі одного з померлих сказали фразу, яка мені дуже запамʼяталася:«Чи не було б це егоїзмом з нашої сторони, якби ми не погодились продовжити життя в тілах інших людей?», – розповідає завідувачка відділення невідкладної екстреної медичної допомоги Іванна Дидик.

За цей час медики спільно з родичами померлих пережили величезний спектр емоцій.

«Співчуття, відповідальність, радість, біль, тривогу, безмірну втому. Найбільше тішить, що люди адекватно і свідомо підійшли до свого рішення, з розумінням того, що їх вчинок є дуже важливим. Лікарня в свою чергу надала родичам усю допомогу і консультування: від порад і пояснень лікарів до юридичної, психологічної і навіть духовної підтримки, оскільки з ними працював і наш медичний капелан», – розповідає Іванна Дидик.

Такі випадки, коли у пацієнта відбувається смерть головного мозку, але органи продовжують функціонувати, трапляються нечасто, відзначають лікарі.

«Смерть головного мозку рівносильна біологічній смерті та діагностується консиліумом лікарів. Це певний регламент і процес, який юридично документується. Після цього розпочинається робота трансплант-координатора та повідомлення і роз’яснення для родичів про посмертне донорство», – говорить лікар-трансплантолог, завідувач Міського центру нефрології, діалізу та трансплантації Богдан Вівчаренко.

Важливою є робота лікарів над підтримкою життєдіяльності органів померлого після смерті головного мозку.

«Здійснюється кондиціонування тіла, яке забезпечує функціонування органів до моменту їхнього забору. Це дуже масивна робота, оскільки завжди є загроза, що в якийсь момент може статись зупинка серця і органи перестануть функціонувати. Тому цілодобово проводиться моніторинг, забори аналізів, пошуки реципієнтів», – говорить завідувачка ВНЕМД Іванна Дидик.

Лікарі кажуть, що завдяки двом посмертним донорам шанс на життя і здоров’я отримали п’ять реципієнтів.

Лікар трансплант-координатор Христина Лесюк-Стефінко повідомила, що після реєстрації в Єдиній державній інформаційній системі трансплантації органи донорів (чотири нирки і печінка) були направлені у медичні заклади Львова та Києва.

«Система першочергово обирає пацієнтів, у яких є статус екстреної пересадки», – говорить трансплант-координатор.

Відзначимо, що вже три випадки посмертного донорства трапились у ЦМКЛ. Перший – минулого року у травні. Тоді також здійснили мультиорганний забір та успішну трансплантацію нирки пацієнту в нашій лікарні.

Наші лікарі пишаються тим, що поступово зростає свідомість людей, що трансплантація – це про життя. Згідно Стамбульскої декларації від 2018 -Трансплантація органів – одне з найбільших досягнень медицини ХХ століття, – продовжує життя і покращує її якість сотням тисяч пацієнтів по всьому світу.

Численні акти самопожертви з боку донорів органів і їх сімей, також як і численні значні наукові і клінічні успіхи, досягнуті медиками, перетворили трансплантацію не тільки у спосіб порятунку життя, а й у символ людської солідарності.