Хто врятує від потопу? Якщо з більшості регіонів негода вже відступила, то для Прикарпаття все тільки починається – тут береги деяких річок востаннє укріплювали понад… 100 років тому, ще за часів Австро-Угорщини. А ремонтували – після Другої Світової.
Зараз береги сиплються в річки навіть від звичайного людського кроку. А обриви – підступають до будинків. Чи можна запобігти біді? І чому план з порятунку, який пропонують депутати та чиновники, може набити їхні кишені, і знищити карпатські річки? Метр за метром… після кожного навіть найменшого паводка обриваються береги річки в селі Добровляни.
Найбільший шмат – майже пів сотні метрів – вода забрала торік під час великої червневої повені, – пишуть Версії з посиланням на Подробиці.
«Щоб ви розуміли, буквально в цьому році за період весни і трішки літа було забрано більше десяти метрів берега. Річка неухильно наближається до населеного пункту. Є місця, де від будинків, де проживають люди, буквально 100 – 150 метрів», – розповів Микола Когут, житель села Добровляни, керуючий справами виконавчого комітету Новицької сільської ради.
Зупинити це могли б захисні берегоукріплення. Але їх – немає. «Буквально два кілометри від моста, і аж туди – де впадає Чечва в Лімницю – немає жодного берегоукріплення, жодної дамби. Берег руйнується від найменшого натиску ноги. От, дивіться, просто все осипається у воду», – продовжив Микола Когут.
Що буде з берегом, якщо по ньому знову вдарить масштабна повінь? У сільській раді навіть бояться про це думати. Уже не перший рік намагаються запобігти біді.
«Ми звертаємось буквально кожної весни от в мене ряд звернень у всі органи, у всі інстанції – це обласна державна адміністрація, і обласна рада. На даний час жодної реакції від влади немає», – додав Микола Когут.
Шаленими темпами руйнуються берега і в гірському селі Пасічна. Ще рік тому берег проходив іншою лінією. А нині тут величезне провалля. Берег зсунувся буквально на днях, після проливних дощів. У воду сповз шмат землі, завбільшки з вантажівку.
Наступна злива – і в гірській річці може опинитися вже частина дороги. Ця дорога веде до чотирьох сіл, а далі – лише гори. Якщо вона обвалиться – повністю відрізаними від світу опиняться більше як десять тисяч людей. Захисним конструкціям, які укріплюють берег, понад сто років.
«Ось, ми бачимо – там є каміння, воно оброблене. Це свідчить про те, що берегоукріплення тут ще робилось 100 років тому за Австро-Угорщини, тому що таке берегоукріплення тільки вони робили», – відзначив Андрій Гунда, голова Пасічнянської сільської ради ОТГ.
І таких аварійних ділянок на гірській річці лише в цій громаді нарахували майже два десятки.
«Десятками років берегоукріплення не ведеться, їхній огляд – не ведеться. Не ведуться і ремонтні роботи. До 15 місць, де потрібно зробити – отака “робота на випередження”, – щоб воно не призвело до великих руйнувань. Якщо ми це швидкими темпами не зробимо, будемо мати те, що будуть падати дороги, не буде проїзду», – продовжив Андрій Гунда.
Так, як сталося торік. Руйнівна повінь за добу знищила в Пасічнянській громаді вісім мостів, кілометри доріг і сотні метрів старих берегоукріплень. А ще забрала хату та гектари городів.
«Великі, гарні ковані ворота, а отут, за ними була велика двоповерхова хата. Зараз тут нічого немає, будинок забрала велика вода. Тут всюди городи йшли, люди городи мали. Вона йшла он там, де та дамба – туди йшла вода – і сюди посунулася. Берегоукріплення треба роботи, бо забере ці всі хати, що є, це попід берег все забере», – розповів Роман Космірак, житель села Пасічна.
Лише на цьому березі у небезпеці щонайменше десять будинків. Серед них дім пенсіонерки пані Олени. Від річки до її подвір’я лише кілька десятків метрів – майже стільки, скільки повінь забрала торік. Жінка з острахом очікує кожного дощу. А коли починає накрапати – навіть не може спати.
«А ти б, дочка, спала тут? Як я цілий вечір сиділа біля воріт, та тут так гуркотіло – ноги трясуться. Ну, а куди я стара буду йти, куди я подінуся? Ану виселіть нас – але куди? Що, голова мене візьме до себе? Чи ти, дочко, візьмеш мене до себе? Ну куди я стара піду», – бідкається Олена, жителька села Пасічна.
«Близько біля ріки хата. І страшно так вночі спати. То так кльоцки й каміння гуркотить, що страшно», – підтверджує Марія, жителька села Пасічна.
За словами сільського голови, обласна адміністрація обіцяла зупинити руйнацію й укріпити 160 метрів берега. Та із запланованого – торік зробили лише половину. І замість міцних металевих конструкцій берег вимостили… камінням.
«Річка тут підіймається до 10 метрів, і вона просто руйнує. Якщо така повториться повінь, як минулого року, – то це берегоукріплення не витримає. Це невеличке берегоукріплення, яке з малою водою поки справляється», – відзначив Андрій Гунда, голова Пасічнянської сільської ради ОТГ.
Тож нині навіть найменша гроза може спровокувати в селі справжній апокаліпсис. Місцеві живуть, як на пороховій бочці. І така біда нині чи не в кожній прикарпатській громаді.
«Насправді це є системна проблема. Має бути якийсь стратегічний підхід по розв’язання даного питання. Адже неможливо просто точково ремонтувати там берег, там берег. Тут ми нині відремонтували, а завтра він з іншого боку обвалився», – коментує Євгенія Бардяк, депутат Івано-Франківської облради, член постійної комісії з питань екології.
Берегоукріплення, дамби, греблі – усе це захисні бронежилети сіл і міст проти паводків. Заслони, більшість з яких потребують негайного ремонту, кажуть у Держагенстві з водних ресурсів.
«Всі вони були побудовані починаючи з 50-60 років. Можна сказати, що така інфраструктура потребує або капітального ремонту, або поточного ремонту, щоб підтримувати їх працездатність», – пояснив В’ячеслав Розгон, начальник відділу взаємодії з водогосподарськими організаціями Держагенства водних ресурсів.
На це потрібно більше ніж мільярд гривень. Але…
«Але в цьому році в державному бюджеті для такого напрямку передбачено 136 мільйонів», – продовжив В’ячеслав Розгон.
«Тільки для нашої громади потрібно така сума, щоб ми всі берегоукріплення зробили», – заявив Андрій Гунда, голова Пасічнянської сільської ради ОТГ.
Втім, це лише один бік медалі. Адже, самим будівництвом берегоукріплень і дамб воду не зупинити, – пояснюють експерти. Річки треба систематично прочищати і поглиблювати, чого не роблять уже багато років.
«Є програма, але вона на жаль не фінансується. Тому станом на зараз ситуація складна. За великим рахунком в гірському регіоні руслоочисні та руслорегулювальні роботи, які вкрай необхідні, – не проводяться», – розповів Едуард Прощук, народний депутат України.
«Раніше не було укріплень, але не було і цих проблем. Тому що дозволяли забирати – от може камера покаже оці острови, які знаходяться на середині русла річки – на даний час ці всі насипи заборонено забирати, заборонено поглиблювати посередині русло, і маємо той результат, що посередині острів, а вода ломить береги», – пояснює Микола Когут, керуючий справами виконкому Новицької сільської ради.
Приборкати велику воду цього року взялися депутати. У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який дозволить місцевим чиновникам самим вирішувати – як правильно розчищати річки.
«Ми пропонуємо, щоб комісія ТЕБ НС обласна мала повноваження приймати рішення де необхідно проводити такі роботи і відповідно буде можливість територіальній громаді вкладати з потенційними назвемо їх так інвесторами угоди залучати приватні кошти», – запропонував Едуард Прощук, народний депутат України.
Сільські ради зможуть домовлятися з приватними фірмами про розчищення водойм. Вони забиратимуть зайве каміння і зможуть його продавати. А п’яту частину виторгу віддаватимуть у бюджет села. Але диявол ховається в дрібницях. 10 років тому за подібною схемою на Прикарпатті вже розчищали водойми. Тоді чиновники та бізнесмени буквально перетворили їх на прибуткові кар’єри – виривали такі глибокі котловани, що річки змінювали русло, пересихали, пропадала риба.
Зрештою, на таке розчищення наклали табу. Чи не перетвориться сьогодні турбота про людей на нову корупційну схему збагачення? Тим часом люди продовжують боятися великої води. Тому виходять на протести і перекривають дороги з вимогою укріпити береги річок, які ще торік розмило під час паводків. Але до тепер влада так і не наважилася їх відремонтувати. І така проблема нині у багатьох селах. Берегоукріплення – це частина протипаводкової інфраструктури. Вони мають уберегти села та міста від ударів стихії. Опікуються ними різні структури – все залежить від форми власності. Берегоукріплення в селі Пасічна – у комунальній, тому його відновленням займалося обласне управління капітального будівництва.
Тими, що у державній власності, відає Дністровське басейнове управління водних ресурсів – там кажуть: торік повінь в області знищила більше 80 їхніх об’єктів – це дамби та берегоукріплення. Відновити поки вдалося лише третину.
«На поточний рік ми подали погодження облдержадміністрацією пропозиції до Воддержагенства на відновлення додаткових 54 об’єктів, які нам потрібно відновити. З минулого року і ще є з позаминулих є такі об’єкти, тому що на жаль відновлення фінансувалося в невеликих обсягах», – відзначив Олег Козар, заступник начальника Дністровського басейнового управління водних ресурсів.
З півсотні погодили лише десять. Решта – вже на наступні роки… якщо знайдуть гроші. Та от чи буде так довго чекати негода? І чи не доведеться замість роботи на випередження, знову лише ліквідовувати наслідки?
Підписуйтесь на канал Версій в Telegram та читайте нас у Facebook. Завжди цікаві та актуальні новини!
