Як справжні українські патріоти, «ударівці» Прикарпаття завжди попереду. Вони – на передовій, вони – у волонтерських групах, вони, не покладаючи рук, працюють для найважливішої нашої цілі сьогодні – Перемоги.
Вся Україна допомагає фронту чим може. От і наші хлопці – голова бурштинського осередку партії «УДАР Віталія Кличка», працівник та член профспілкового комітету Бурштинської ТЕС Петро Ковальчук, його заступник Сергій Федунків, разом зі своїми побратимами, представниками ГО «Майдан» Бурштин, взяли активну участь у зборі гуманітарного вантажу та коштів для воїнів АТО і його відправці на Схід країни.
«Підключили всіх: волонтерів, членів громадських організацій, місцевих бізнесменів, пересічних громадян – пенсіонерів, школярів, працівників підприємств та різних закладів. Збирали всюди: в церквах з молитвами, в освітніх закладах з навчанням любові та патріотизму, в закладах культури з благодійними концертами, в магазинах з продуктовими кошиками, – розповідає Ковальчук. – В п’ятницю, 20 лютого, у Бурштині після міського Віче, де вшановували пам’ять Небесної сотні, священники освятили два мікроавтобуси, що зразу ж виїхали до місця призначення».
До волонтерської роботи долучились і підприємці: транспорт безкоштовно надали приватний підприємець з Галича, який є постійним помічником і меценатом Володимир Магаль та дніпропетровець Олександр Плохотнюк.
Група складалась з п’яти відважних чоловіків, членів партії «Удар» та ГО «Майдан». Хлопці скупо, не хотячи, розповідають про ті труднощі та небезпеки, які долали на цьому нелегкому шляху. Про ті важкі поранення і кров молодих солдат у госпіталях Алчевська та Артемівська. Як виявилось, вони якраз вчасно приїхали, бо там вже закінчувались і медикаменти і білизна; про радість у очах, коли їх зустрічали у батальйоні ім.генерала Кульчицького та у 4-му батальйоні Національної Гвардії Івано-Франківська у населеному пункті Кримське.
Нелегко було туди діставатись, часом їхали по танковій колії, вояки не вірили, що до них доїдуть і здивуванню не було меж, коли хлопці все-таки добрались на передову під гуркотом пострілів та залпами ворожої артилерії. Вони виконали своє завдання і цього разу повернулись живими і неушкодженими. Вони не хочуть багато про це говорити, тільки по очах і погляді можна здогадатись крізь що кожний день проходять наші патріоти. А ще хлопці постійно дякують. Дякують небайдужим, дякують всім, хто хоч маленькою часточкою долучився до цієї святої місії – зберегти суверенну Україну для себе і своїх нащадків.
Руслана Гочіяєва
