Як боротися з страшним таким явищем, як “булінг”?

Саме поняття “булінг” походить від англійського слова і означає “цькувати, залякувати”. Згідно із Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу та цькування”,  булінг – це різновид насильства, який характеризується наступними ознаками:

  • умисність, тобто навмисні дії;
  • не санкціонованість державою;
  • не самозахист.

Як розповідає нотаріус Тамара Базюк, розрізняють чотири види булінгу: фізичний, психологічний, сексуальний та кібербулінг (це залякування в Інтернеті), пишуть Версії з посиланням на Дзеркало медіа.

“Об’єктом булінгу є малолітні особи (які не досягли 14 років), неповнолітні  (від 14 і до 18 ) та повнолітні. Один з плюсів  Закону – це настання юридичної відповідальності, – розповідає пані Тамара, – тобто діти, які є неповнолітні, несуть персональну відповідальність,  а у випадку малолітніх   –  за них відповідатимуть батьки і нестимуть адміністративну відповідальність у вигляді штрафу або виправних робіт. Практики у вирішенні цих питань у нашій країні ще немає, але перші кроки вже зроблені. У Київської області суд виніс рішення, згідно з яким батьків оштрафували саме за булінг”.

Якщо дитина зазнала насильства, то насамперед потрібно зібрати докази та свідків, написати заяву на ім’я директора, найняти юриста  і піти до суду.

Відповідно до рішення суду батькам малолітніх призначать або виправні роботи, або штраф від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Якщо дитина повторно зазнала травми, тоді штраф збільшується.

На питання: “Чому булінг з кожним днем стає популярнішим?”, психолог Уляна Семенюк відповідає:

“Немає довірливих відносин між батьками та дітьми, так як і розуміння.  Дуже часто батьки  починають критикувати та кричати за неправильні, на їхню думку, вчинки, замість того, щоб вислухати дитину і пояснити, чому, згідно з їхнім баченням, важливо було вчинити так, а не інакше. Після цього дитина закривається і перестає ділитися.

Батьки повинні спостерігати за емоційним станом дитини. Якщо вона не хоче іти до школи, завжди сидить в Інтернеті, стає агресивною або не хоче їсти – терміново потрібно звернути увагу. Ввечері дитині потрібно ставити запитання, які насправді показують зацікавленість. Наприклад: що тебе змусило сьогодні радіти або навпаки сумувати. Не варто в присутності дитини сваритися, оскільки негатив, який отримує вдома, вона забирає до школи, де їй обов’язково захочеться його викинути.  Дуже часто мама з татом висловлюють тільки ту точку зору, яку вважають правильною. Так не варто робити.

Також багато дітей страждають, коли батьки виїжджають за кордон і залишають їх на бабусь і дідусів. Надмірна вседозволеність, опіка  також мають негативні наслідки”.

Якщо дитина стала об’єктом булінгу, в першу чергу потрібно зібрати батьків як скривдженого підлітка, так і його кривдника, свідків, дирекцію школи і порозмовляти. Обов’язково у таких випадках потрібно залучити психолога. Не можна до розмови кликати всіх, а лише тих, кого ця ситуація торкнулась безпосередньо.

Текст: Соломія МАРДАРОВИЧ

Фото: Андрій КАНЯ