Одні поважають їхню роботу, інші – не дуже. І якщо для більшості людей о 17.00 годині завершується робочий день, то для них він тільки починається. Адже всі знають, в яку пору добу зазвичай найбільше порушень громадського порядку чи інших злочинів.
Чим живе прикарпатська Національна поліція, як на правоохоронців вплинула реформа і чи потрібна нам легалізація зброї? Про це та інше читачам Правди.іф. розповів начальник Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області Володимир Голубош.
- Володимире Валентиновичу, ви на посаді керівника Національної поліції Прикарпаття уже рік. Що вдалося, чим пишаєтеся, а що не вийшло?
Це був для мене рік досвіду, адже раніше я ніколи не працював на таких високих посадах, з таким обсягом роботи і великим колективом. Я вважаю, що за цей рік спільно з колегами у різних сферах поліцейського життя, ми зробили не мало. Вдалося облаштувати умови праці самих поліцейських, стабілізувати криміногенну ситуацію та налагодити комунікацію з населенням. Якщо говорити більше детальніше, то в області відкрили 8 поліцейських станцій і забезпечили поліцейських новим транспортом у кількості 35 одиниць. Зробили капітальний ремонт в роті спеціального призначення, корпусі оперативно-раптової дії (КОРД), відремонтувати міський відділ поліції і Надвірнянський відділ поліції. На 50% зроблені ремонтні роботи в кінологічному центрі, думаю що до кінця літа все буде зроблено і ми матимемо кращий кінологічний центр в західному регіоні. Розпочинаємо будівництво тренінгового центру для навчання прикарпатських працівників поліції. Для цього є відповідна база і ми уже визначили, що перш за все потрібно зробити. Окрім того, запроваджуємо проект «Поліцейський офіцер громад». Щодо забезпечення правового порядку в області то все можна побачити у Івано-Франківську. Пропрацювавши у різних містах України я з впевненістю можу сказати, що тут жити дуже комфортно і спокійно.
- Ви наголосили на тому, що вже зробили. І все ж таки, що не вдалося?
Якщо щось поки не зроблено, це ще не означає, що мені не вдалося. Я над цим працюю і якщо буде можливість, то всі плани будуть втілені в життя.
– Якою була прикарпатська поліція, коли ви сюди прийшли, і якою є зараз?
Якою була поліція до мого приходу сказати важко, на це питання може відповісти або громада, або самі поліцейські. Знаєте, кожен керівник на своїй посаді робить певний обсяг роботи. І коли людина йде з посади, а новий очільник починає критикувати і говорити, що все не так, все не правильно, то мабуть це не дуже гарно і не приємно.
- Попри успіхи правоохоронців Нацполіцію нерідко критикують. На вашу думку, чому так?
Зараз є думки, що реформа не спрацювала і тут я хочу сказати наступне. В Литві близько 11 тисяч поліцейських, так от там реформа поліції триває уже близько 10 років. В тій країні шість разів повністю змінювали склад поліції. Тож не можна говорити, що реформа провалена. Вона проводиться на належному рівні. Робота Національної поліції змінилася кардинально. Я можу про це багато розповідати, бо маю досвід. Коли говорити про критику, в першу чергу треба дивитися хто критикує і дає оцінку. Звісно, у будь-якій діяльності можна знайти певні мінуси. Бездоганний тільки той, хто ще нічого не зробив. Недоліки є, ми над ними працюємо, спілкуємося з людьми у різних містах і селах. І це не просто формальні зустрічі, ми хочемо почути думку громади на що нам звернути увагу. Я бачу, що треба зробити: перш за все має бути безпечне місто зі встановленими відеокамерами. Потрібно збільшити кількість нарядів для оперативного реагування. В Івано-Франківській області спостерігаємо великий відсоток порушення правил дорожнього руху, що призводить до ДТП. Близько двох місяців у нас працювали наряди з інших регіонів і це значно покращило ситуацію на дорогах .
- Нещодавно Прикарпаття сколихнули дві трагедії. Зокрема, в Коломиї знайшли вбитим відомого мецената Михайла Петріва та його дружину. І пізніше – бізнесмена Тараса Мар’янського. На якій стадії розслідування?
Ведеться досудове розслідування по обидвох випадках. Відкриті кримінальні провадження за ч.1 ст.115 ККУ (умисне вбивство). Висунуті робочі версії, в тому числі й самогубство. На даний час ці версії відпрацьовуються. У справах призначено ряд експертиз, також перевіряються інші версії.
- Виходячи з ситуації в державі і згадуючи ці вбивства на Прикарпатті, може варто легалізувати вогнепальну зброю? Щоб людина могла захистити і себе, і сім’ю.
Щодо цього питання, то усі наводять приклад Америки, бо там з 1791 року користуються вогнепальною зброєю. У їхній Конституції є близько 20 тисяч підзаконних актів на підставі яких вони користуються цією зброєю. У Швейцарії люди є військовозобов’язаними і вони мають вогнепальну зброю тому, що в будь-який момент громадянин цієї держави може зібратися і піти на війну з цією ж зброєю. Кожен знає, що у будинку військовозобов’язаного швейцарця є зброя. Є ряд країн де немає таких законів. Згідно зі статистикою, з людьми котрі володіють вогнепальною зброєю трапляється менше злочинів чи розбійних нападів саме з цієї зброї.
Як громадянин України теоретично можу сказати, що легалізація короткоствольної вогнепальної зброї дасть можливість захищатися кожному. В той час у свідомості злочинця буде інформація, що у людини може бути зброя і він не наважиться на злочин. Але як правоохоронець, як практик, з огляду на ситуацію в нашій державі, можу висунути ряд заперечень з даного приводу. Перше, в Україні відсутня культура поводження з вогнепальною зброєю. Друге – соціальна напруга серед населення, третє – військові дії, четверте – високий корупційний ризик, хочемо ми це визнавати чи ні, але так є. Також не кожен може собі дозволити, або не кожному можна дозволити мати зброю. Є злочини, які відбуваються із зареєстрованими короткоствольними пістолетами, які називаються спецпристрої для відстрілу гумових куль. Нещодавно у Івано-Франківську чоловік негативно відреагував на зауваження охоронця і вистрелив, а це була зареєстрована зброя. Зараз відкрито кримінальне провадження за ч.4 ст.296 ККУ.
На цю тему можна довго дискутувати. В загальному це добре, але якщо переносити ситуацію на сьогодення – я б не наважився таке зробити. Адже є ймовірність, що усі словесні конфлікти можуть перейти в застосування вогнепальної зброї з летальними наслідками. От наприклад в нашій області де понад 1 000 000 населення за рік трапилося 38 вбивств, 5 з них – з використанням вогнепальної зброї. У місті Детройт (США), де населення близько 600 тисяч осіб, зафіксовано 200 вбивств з використанням вогнепальної зброї.
- Тобто будь-яка суперечка між молодиками може перерости в стрілянину?
Звичайно. В таких питаннях треба бути дуже обережними.
- Не за горами парламентські вибори. Передвиборна боротьба проходить в умовах бойових дій на Сході та й політична ситуація у нас загострена. Ймовірно, і 21 липня не виключені інциденти, конфлікти. Чи готова до них поліція?
Звісно, прикарпатська поліція готова до забезпечення прозорих і об’єктивних виборів. Ми працюємо на превенцію, спільно з громадянами та громадськими організаціями виявляємо порушення виборчого законодавства. На сьогодні зареєстровано 58 повідомлень по 130-ти фактах порушень виборчого законодавства. Нами складно 35 адміністративних протоколів які скеровані до суду, по одному вже є рішення суду і особа притягнута до відповідальності. Хочу наголосити, що відсоток виявлених порушень і складених протоколів в Західній частині держави є найвищим.
- Чи знаєте уже скільки правоохоронців забезпечуватимуть порядок під час виборів на Прикарпатті?
На забезпечення виборчого процесу ми залучаємо 1700 поліцейських. Також буде близько 1000 працівників ДСНС та приблизно 200 військовослужбовців Національної гвардії. Нам надає допомогу Державна прикордонна служба і Державна міграційна служба. З 15 липня всі працюватимуть у посиленому режимі. На базі управління буде цілодобово працювати ситуаційний центр де прийматимуть повідомлення. Точно так, як це було на президентських виборах.
- Не можу не спитати про роботу на Прикарпатті. За рік ви вже встигли ознайомитися з жителями області, їхнім менталітетом. Чи подобається вам тут працювати?
Я тут навчався з 1995 по 1998 рік, тож був знайомий з Прикарпаттям раніше. Хтось казав, що на Прикарпатті складні люди. Я не згоден з таким твердженням, бо в кожного є свої амбіції. Деякі поліцейські кажуть, що їм простіше працювати на Центральній чи Східній Україні. Вони розглядають людей з двох сторін: як простого жителя Прикарпаття і людину, яка порушила закон. І якщо прикарпатець порушив закон, то з ним важче спілкуватися ніж з порушником у іншій області.
- Чому?
Мабуть так вже склалося історично, що в різні періоди тут змінювалася влада, свого час були поляки, угорці та радянська влада. І людям треба було в цих умовах виживати, тож мабуть такий вже у них характер. Але це суб’єктивна думка окремих людей, я так не вважаю. Прикарпатці вирізняються правовою свідомістю та правовою культурою. З огляду на оперативну обстановку можу сказати, що тут працювати спокійніше. Проблеми, нещасні випадки, злочини є завжди. Ми реагуємо на них без огляду на те, відносно кого вони вчинені. Всі включаються в роботу, особливо коли мова йде про зникнення дітей. Тут ніхто не дивиться котра година доби.
- 4 липня відзначається День Національної поліції України. Що побажаєте колегам з нагоди професійного свята?
Здоров’я, витримки, не зупинятися на досягнутому, постійно розвиватися в здобутті знань та йти в ногу з часом.
Розмовляла Марія Франчук
