Як йдеться в матеріалах суду, мешканець дозволу на відключення від мережі централізованого опалення в органі місцевого самоврядування відповідач не отримав. Рішеннями міського суду від 5 березня 2014 року та 2 жовтня 2014 року із відповідача стягнуто заборгованість за теплову енергію. Ці рішення суду виконані у повному обсязі.
“Суди встановили, що з 2008 року у квартирі відповідача відсутні батареї, однак це не є доказом відключення його квартири від мережі централізованого теплопостачання в установленому порядку та доказом ненадання йому послуг з постачання тепла. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється, – йдеться в рішенні суду.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» місцева (розподільча) теплова мережа – сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.
Згідно з п. 22 зазначених Правил точками розподілу у багатоквартирному будинку, в яких здійснюється передача послуги централізованого опалення від виконавця споживачеві, є відгалуження від стояків у межах квартири. Підведення централізованого опалення до стояка в межах квартири свідчить про виконання послуг позивачем. Таким чином, комунальне підприємство виконало свої зобов’язання щодо надання послуг з централізованого опалення, а відповідач, незалежно від споживання цієї послуги або відмови від її споживання, зобов’язаний оплатити надані послуги.
Суд нагадує, що із зазначеного питання існує стала і незмінна судова практика, у тому числі Верховного Суду України, від якої Велика Палата Верховного Суду не відступала.
