Прикарпатцям розповіли, як в умовах пандемії зберегти психологічну рівновагу

Як подбати про своє психологічне здоров’я у нових життєвих реаліях, розповідає психологиня Івано-Франківського національного медичного університету Ірина Козова.

Фахівчиня стверджує, що дуже часто у таких ситуаціях люди починають панікувати, і це може призвести до цілої низки психосоматичних розладів: панічних атак, безсоння, підвищеного серцебиття, частого головного болю, запаморочення, погіршення зору чи слуху, задишки, розладів кишково-шлункового тракту тощо.

Разом з тим, акцентує психологиня, страх – це адекватна реакція організму на зовнішню небезпеку:

“Страх – це нормально, адже в нашому випадку йдеться про загрозу захворіти та навіть померти. Звісно, це лякає, напружує і дестабілізує. Але в той же час, за усіма цими афективними переживаннями, стоїть надважлива функція страху – захист. Якщо людина боїться померти, вона не робить тих речей, які загрожують її життю і здоров’ю”.

Крім того, у стані паніки наші переживання підсилюються, що може призводити до нав’язливих ідей та дій, які часто мають ритуальний характер, як, приміром: надмірне миття рук, розкладання речей в певній послідовності, щоденне прання верхнього одягу, навіть, якщо людина не виходила на вулицю. Саме тому фахівці радять контролювати свій психологічний стан і настрій.

За словами Ірини Козової, суспільство зараз розділилось на дві категорії: тих, які бояться коронавірусу, і тих, хто його ігнорує. При чому, ці дві, нібито абсолютно різні психологічні реакції теж є похідними від страху.

“На психологічному рівні внаслідок тривоги відчувається стурбованість і хвилювання, що супроводжується невизначеністю, безпомічністю та невпевненістю. У тривожному стані людина втрачає можливість акцентуватися на чомусь іншому, окрім небезпеки, що наближається. Тому психіка людини старається знайти для себе вихід і включає психологічний захист. Одним із варіантів психологічного захисту є заперечення проблеми, що створює ілюзію безпеки: якщо я не визнаю хворобу, значить її не існує”.

Психологи радять обов’язково фільтрувати інформацію про вірус та перебіг пандемії, але більшу небезпеку, ніж сам коронавірус, несе штучне нагнітання паніки навколо ситуації з пандемією. “Варто відсіювати чужі страхи та спекуляції на цій темі, і зосередитись виключно на тому, що дійсно лякає саме вас. Адже це дозволить адекватно оцінювати ситуацію та приймати правильні рішення”, – зазначає психологиня Козова.

Окрім того фахівчиня має декілька порад, як максимально знизити рівень стресу під час карантину та підтримати фізичне здоров’я:

  • дотримуйтесь елементарних правил особистої гігієни, регулярно прибирайте та робіть дезінфекцію житла;
  • користуйтесь тільки достовірною та перевіреною інформацією з офіційних джерел;
  • займіться своїм хобі або знайдіть нове цікаве для себе заняття;
  • займайтеся спортом в домашніх умовах без обмежень;
  • комунікуйте з друзями та знайомими через засоби мобільного зв’язку та соціальні мережі;
  • будьте терпеливими (відчуття втоми наступає швидше, ніж від фізичної та розумової праці);
  • ощадливо використовуйте матеріальні ресурси в умовах загальної економічної кризи;
  • плануйте своє майбутнє.

Фахівці наголошують, що відчуття безпомічності відійде, якщо скласти план дій власної поведінки. “Варто подбати про свій захист від негативного впливу. Це дає відчуття впевненості, яке у свою чергу понизить рівень тривоги та емоційної напруги”, – радить Ірина Козова.

Джерело: сайт Івано-Франківської ОДА

Підписуйтесь на канал Версій в Telegram та читайте нас у Facebook. Завжди цікаві та актуальні новини!