Збільшення таких добровільних формувань на Прикарпатті є не тільки одним з вагомих чинників зменшення кількості пожеж на території області, а й у випадку їх виникнення – ліквідації пожеж у найкоротші терміни з мінімальними матеріальними втратами, а що найважливіше – швидкому і оперативному порятунку людських життів. Про це пишуть Версії з посиланням на Управління ДСНС України в Івано-Франківській області.
Світовий та європейський досвід свідчить, що за такими місцевими пожежними командами та добровільними пожежними дружинами, створеними місцевими громадами, – майбутнє. У цьому сенсі – селище Кути на Косівщині – особливе, адже тут не тільки функціонує місцева пожежна команда, яка фінансується з бюджету, а й добровільна пожежна команда, на рахунку якої біля півсотні виїздів на пожежі.
Добровільна пожежна дружина, незмінним керівником якої є місцевий підприємець Володимир Палійчук, за більш ніж півтора року свого існування стала невід’ємною і важливою частиною пожежної безпеки цього населеного пункту і довколишніх сіл.
Та й історія її створення особлива, як згадує Володимир Васильович, у 2005 році на його обійстя завітав «червоний півень» – згорів житловий будинок. Відчувши на собі, як це – потерпіти від вогняної стихії, коли доводиться починати все заново, поволі у роздумах народжувалася ідея створення добровільної пожежної дружини для надання допомоги людям під час виникнення пожеж.
Завдяки наполегливості та цілеспрямованості Володимира Палійчука цю ідею вдалося реалізувати. Спочатку був придбаний легковий автомобіль, який вдалося переобладнати під пожежний – встановити на ньому мотопомпу та рукави.
На той час планувалося обслуговувати територію підприємства та прилеглі до нього вулиці, але з часом з’ясувалося, що допомоги потребують не тільки мешканці рідного села, а й довколишніх сіл, тож одного автомобіля виявилося замало і був придбаний ще один – «ГАЗ-52» з цистерною на 2.5 тонни води.
На цьому автомобілі добровільною пожежною дружиною було здійснено 12 виїздів. 6 січня 2016 року саме на Святвечір трапилася велика пожежа, довелося задіяти всю техніку в районі і з’ясувалося, що найважливіша проблема під час гасіння пожеж – це наявність достатньої кількості води.
Як згадує Володимир Васильович, саме тоді він вирішив собі на день народження зробити особливий подарунок – придбати «Камаз», який за два місяці завдяки вмілим рукам добровільних пожежників вдалося оснастити всім необхідним – цистерною ємністю 10 тонн, якісними рукавами, комплектами бойового одягу та відповідним спорядженням.
Зараз – це професійний колектив однодумців до десяти осіб, хоча, за потреби, до гасіння пожежі залучається багато мешканців села, які вже теж бачать у цьому свій громадський обов’язок. Кутська добровільна пожежна дружина стоїть на сторожі від зазіхань вогняної стихії не тільки рідного селища, а й довколишніх населених пунктів – загалом до дев’ятнадцяти, і не тільки рідного Прикарпаття, а й сіл сусідньої Чернівецької області, наприклад, Вижниці, розташованої за Черемошем на відстані п’яти кілометрів.
Крім трьох автомобілів та професійного обладнання, кутські добровільні пожежники мають своє депо з гаражами для автомобілів і кімнатою, де постійно чергує один доброволець. Якщо стається пожежа і надходить дзвінок з Косівського райвідділу Управління ДСНС в області про необхідність виїзду, дружина збирається на виїзд за лічені хвилини. Тобто час збору зведений до мінімуму, і це дуже важливо в даній місцевості, де більшість хат зроблені з дерева, а дерево, як добре відомо всім, спалахує в мить.
До того ж, вони не мають проблем з водою – буквально за декілька метрів від гаражів підтримується в ідеальному стані пожежна водойма, яка залишилася у спадок від колишнього лісгоспу. Щоправда, довелося добре попрацювати, щоб привести її до ладу.
Загалом, за час свого створення добровільна пожежна дружина селища Кути здійснила 49 виїздів, надавши неоціненну допомогу під час гасіння пожеж житлових будинків та господарських споруд навколишніх сил, довівши свою потрібність та важливість. Їхня ефективна співпраця з Косівським райвідділом Управління ДСНС в області отримує тільки позитивні відгуки і належну оцінку у начальника райвідділу Василя Ковалюка, про цю важливу співпрацю свідчить і подяка від райвідділу до професійного свята – Дня рятівника.
За словами Василя Ковалюка, щороку у Косівському районі трапляється біля 150 пожеж, на його території функціонує біля 20 добровільних пожежних дружин, і серед них дружина селища Кути є однією з найефективніших – своїми силами та засобами вона не тільки забезпечує безперебійну подачу води під час гасіння пожеж, а й демонструє високий професіоналізм та оперативність. Якби в районі було хоча б декілька таких добровільних дружин, то пожежна безпека краю перебувала б на високому рівні.
У свою чергу, як зазначає селищний голова Кут Ярослав Вардзаль, селище достатньо велике, на його території проживають 4200 осіб, минулого року тут трапилося 15 пожеж – тож добровільна пожежна дружина вкрай необхідна і потрібна, а їх допомога у гасінні пожеж заслуговує найвищої оцінки.
Маючи такий досвід безпосередньої роботи, самі члени дружини кажуть, що були такі дні, коли команда здійснювала до трьох виїздів за добу. Але навіть зараз, маючи за плечима біля півсотні виїздів, згадують перші, коли від хвилювання трусилися руки, коли було складно опанувати себе, адже йшлося про велику відповідальність. Пам’ятають свій перший виїзд – влітку 2014 року, коли в Кутах горіли складські приміщення. Кожний з членів добровільної пожежної команди вболіває за спільну справу і робить її якнайкраще, адже це люди, яких Володимир Палійчук знає з дитинства і в надійності яких певен, як в самому собі. Допомагають йому також і два сини, тож росте достойна зміна.
Навіщо йому цей неспокій і ця відповідальність, це постійне очікування і тривога, адже має можливість жити спокійним життя, дбаючи про добробут сім’ї і не перейматися громадськими проблемами. Пожежі не знають ні свят, ні вихідних. Можливо, свою роль у цьому виборі зіграла і служба в армії, де Володимир Васильович здобув фах «кінолога 1 класу», а також діяльний характер та обставини власного життя, які спонукали до служіння на благо громаді. Особливо, коли його життєвим кредо є переконання, що добре ім ’я потрібно заслужити!
