Львівщина для цього чи не найкращий варіант. Проте відчути дух середньовіччя можна не лише прогулюючись вузькими стародавніми вуличками Львова, а й подорожуючи його околицями. В області достатньо стародавніх пам’яток архітектури, де досі живуть привиди їхніх господарів та їхніх прекрасних коханих, пишуть Версії з посиланням на PRESS-ЦЕНТР.
Найбільш цікаві об`єкти Львівщини розкинулись на карті у вигляді такої собі підкови. Тому екскурсію по замках Львівщини часто називають «Золотою підковою». За один день всього не оглянеш, тому подорож варто розтягнути на вихідні.
Олеський замок – укріплення, яке існує ще з XIV століття. Історія споруди є надзвичайно багатою. В цьому замку народився польський король Ян ІІІ Собєський, а пізніше замок став королівською резиденцією, тут проходив службу Михайло Хмель – батько майбутнього гетьмана Богдана Хмельницького.
З 1970-х років минулого століття замок став частиною Львівської галереї мистецтв. Сьогодні досить щедро наповнений експонатами, красивими інтер`єрами та цікавими витворами образотворчого мистецтва.
Підгорецький замок – один з найкрасивіших замків-палаців. Споруда зведена в середині XVII століття. Має непогані фортифікаційні ознаки, хоча основною функцією був відпочинок, про що говорить латинський напис перед входом «Вінець ратних трудів — перемога, перемога — тріумф, тріумф — відпочинок». Тут бували польські королі Владислав IV, Ян ІІІ Собєський, цісар Австро-Угорщини Франц-Йосиф І, кайзер Німеччини Вільгельм. Наприкінці 70-х років минуло століття у цьому замку знімали сцени відомо художнього фільму «Д’Артаньян і три мушкетери». У стрічці Підгорецький замок відігравав «роль» французького Лувру. Нині від колишньої помпезності мало що збереглося, замок в аварійному стані і вже не одне десятиліття на реставрації. Відвідувачів впускають лише на подвір`я, на балкони, тераси та підземелля.
А ще, подейкують, тут живе чарівний привид з трагічною історією. Нібито коридорами Підгорецького замку блукає чарівна жінка, більш відома як «Біла пані». За переказами, один з власників палацу вбив власну дружину та замурував у стіні. Було це 400 років тому. Граф Вацлав Жевуський, багатий та дратівливий, взяв за дружину молодшу за себе на 40 років красуню Марiю. Та погодилась на такий шлюб через зубожіння власної родини. Часто тікаючи від нелюбого чоловіка в парк, Марія скаржилась на долю квітам та пташиному співу. А старий граф ревнував юну красуню до гостей і навіть слуг, випрошуючи її кохання. Одного дня графиня не повернулась з прогулянки – пішли чутки, що старий чи то вбив дружину, чи то замурував живою, і ще довго було чути її стогін… Біла панна сьогодні нагадує про свою присутність легким подихом, мерехтливим стогоном, несподіваним вітерцем. Століттями дівчина ходить замком та благає поховати її за християнським обрядом.
До речі, ця легенда довго вважалася лише вигадкою, аж поки під час однієї з фотосесій випадково не зазнимкували біля підземелля загадковий силует жінки, який не зникав після серії знімків. Відтоді хто тільки не шукав привид замку, навіть режисери та журналісти телепередачі «Битва екстрасенсів» приїжджали, толком її ніхто не бачив. Щоправда, фотографи подекуди фіксують тут лише димчаті ефекти на фото, пояснити які ніхто не береться.
Золочівський замок – одна з найвизначніших пам`яток оборонної архітектури Галичини. Будувався з каменю за поширеною на той час голландською технологією, розташований на пагорбі, в заплаві двох річок, і роками активно виконував оборонну функцію. Замок обладнаний системою опалення і навіть каналізацією. Чотири каміни на першому поверсі обігрівали всі палацові кімнати. У замку було побудовано шість туалетів, що уціліли до наших днів. Вони мають хитру систему зливу: з даху до унітазів було підведено ринву і нечистоти змивалися стічними водами прямо у вигрібну яму. Це була одна з перших каналізаційних систем у Європі.
Золочівський замок витримав масу козацьких, татарських та турецьких нападів та облог у XVII столітті. Великий та Китайський палаци в поєднанні з потужними стінами утворюють прекрасний ренесансний ансамбль. Сьогодні замок повністю відновлений та наповнений історичними експонатами, творами мистецтва, відтворені інтер`єри. Тут експонується копія корони засновника Львова – Данила Галицького.
Свірзький замок – перші згадки про нього трапляються в архівних документах 1530 року, коли він належав шляхетському родові Свірзьких. Але сучасного вигляду він набув з середини XVII століття. Незважаючи на своє вигідне оборонне розташування (замок розташований на горі Белз і був оточений непрохідними болотами, ставками, в підніжжі мурів — ровами і звідним мостом), палацовий тип його архітектури навряд чи міг мати серйозне оборонне значення. За переказами істориків та дослідників, на стінах збереглися давні фрески. Проте нині стан замку не найкращий. Незмінними збереглися тільки зовнішні стіни.
Старосільський замок (замок у Старому Селі) є одним з найбільших замків України, межі якого займають близько двох гектарів площі. Його також можна назвати найсильнішим замком Львівщини з поміж усіх інших, оскільки він не раз вистоював напад ворогів і залишався цілим. Побудований в 1589 році. Відтоді встиг побувати у статусі і винокурні, і складу, і броварні. Пиво, яке розливалося в стінах цієї фортеці, було дуже популярним. На території замку святкували сільські весілля та інші свята. Також там знімали фільми. Зараз на двогектарній площі організовують фестивалі, з`їзди байкерів та інші розваги.
