Ми зустрілись з ним на нулі на цій самій Світлодарській дузі. Його розповідь з перших вуст про те, як все насправді було.
“Гонту” “Громадське” пам’ ятає ще з донецького аеропорту. На диспетчерській вишці він провоював безвилазно місяць. Поки сидів там – пройшло чотири ротації бійців ЗСУ. (Гонта був добровольцем з “Правого сектору”) До нього по рації виходив “Моторола”.
– і що казав?
– обіцяв яйця відірвати, а сам в ліфті зірвався (“Гонта” сміється). Не доріс він до моїх яєць.
У “Гонти” немає жодної нагороди від 2014, окрім однієї волонтерської. Але думаю, що мало хто, як він так заслужили – лише послухайте його сторію про Світлодарську.
(До речі, після півтори годни боїв він леви вибрався, помився, віддав документи убитих ним бойовиків: 4 години поспав і знову на нульові позиції)
Давайте допоможемо Міноборони виправитись і нагородити його.
Його записали вбитим в цьому бою. У рідному Ковелі вже свічки за упокій ставили.
“Те, що пережив тут я – це дитячі забавки порівняно з тим, що пережила дружина. Сказала, що поки мене не побачить – не заспокоїться”
Хотілось би написати: будь як Валєра
Але мало хто з нас зможе, як Валєра, – написала Nastya Stanko.