Про це пишуть Версії з восиланням на Експрес.
На полях останнiми роками побiльшало слимакiв, якi нищать майже всi культури: об’їдають листя й стебла багатьох рослин – 150 видiв. Не люблять хiба що часнику та цибулi. А от капусту, салат, помiдори, огiрки, щавель їдять залюбки, залишаючи хiба що стебла. Не гидують шкiдники й декоративними квiтами. Господарi намагається позбутися ненажерливих слимакiв, виловлюючи їх, а дехто заманює молюскiв пивом або квасом.
– Слимаки належать до родини черевоногих молюскiв, – розповiдає Тетяна Данiлкова, начальник вiддiлу прогнозування, фiтосанiтарної дiагностики та аналiзу ризикiв департаменту фiтосанiтарної безпеки обласного управлiння Держпродспоживслужби. – Є багато рiзновидiв цих молюскiв. Найпоширенiшi види — слимак польовий, сiтчастий слимак, а iнодi можна побачити блакитного слимака.
Слимак польовий має забарвлення вiд бiлуватого до коричневого. Тiло в нього завдовжки вiд 4 до 6 сантиметрiв. У природному середовищi цей вид заселяє вологi луки, долини й узлiсся. Але великий апетит може привести його ближче до людини – у сади, городи, поля. Сiтчастого слимака можна розпiзнати за характерним забарвленням. У нього – буре тiльце з безлiччю бiлих i чорних цяток. Крiм того, сiтчастий слимак має темнi щупальця. Довжина тiла молюска цього виду – вiд 2,5 до 3,5 сантиметра. Зазвичай вони ховаються серед опалого листя, у верхньому шарi пухкого грунту, пiд чагарниками або в заростях моху.
Цiкаво, що у слимакiв є тiльки одна щелепа, а зуби на язику. Їх налiчується кiлька тисяч, i працюють вони, як тертка. Не дивно, що за добу слимаки можуть з’їсти до 60 кiлограмiв листкiв сiльськогосподарських рослин на гектарi поля. Один молюск поїдає стiльки листкiв, скiльки важить 1/4 його тiла. Наприклад, за добу один такий шкiдник може знищити один-чотири стебла рiпаку у фазi трьох-чотирьох листкiв.
Один слимак може вiдкласти до 100, але зазвичай вiд 20 до 30 яєць навеснi й на початку лiта. Через три-п’ять тижнiв народжуються слимаки, якi вже за кiлька мiсяцiв стають статевозрiлими.
До слова, найчастiше можна виявити слимакiв не поодинцi, а цiлими групами. Вважається, що таке спiльне проживання може вберегти молюскiв вiд згубного пересихання. Масове скупчення слимакiв на дiлянцi створює особливий вологий мiкроклiмат.
– Як порадите захищати сiльськогосподарськi культури вiд цих шкiдникiв?
– Слимакiв заманюють у пастки з збродженим розведеним варенням, квасом, пивом. Цi рiдини наливають у неглибокi широкi посудини та прикопують їх так, щоб їхнi краї були на рiвнi землi.
Головним природним ворогом цих молюскiв є сiрi жаби. Їх приваблюють на дiлянку, роблячи хатинки-укриття. А також їжаки, лисицi, кроти, деякi птахи.
Слимаки дуже чутливi до вапна (негашеного або хлорного). ПIсля контакту з ним швидко гинуть. Посипають вапном грядки пiзно ввечерi або вночi, коли з укриттiв виходять шкiдники, щоб поживитися (20 – 30 грамiв на квадратний метр). Вапно дiє, лише прямо потрапляючи на тiло молюска.
Також захищають рослини вiд слимакiв i розсипавши по поверхнi грунту дорiжки з мiнеральних добрив по краях грядки. При цьому важливо не порушити правильного режиму пiдживлення.
Богданна МАРТИНИК
