…Ніч. У хатах Ділового гаснуть вогні. Село засинає. Контрабандисти дочекалися свого часу. Одягають гідрокостюми, беруть ящики зі сигаретами і ступають у холодну воду. По той бік річки, за якихось двадцять метрів, — Румунія. Там кожна пачка — у 3 — 4 рази дорожча, ніж в Україні. Спокуса легких грошей — величезна, пишуть Версії з посиланням на Експрес.

За словами прикордонників, Ділове — одна з найактивніших точок контрабанди сигарет. Спроби переправити їх до Румунії тут фіксують регулярно. Буває, що й кров ллється, — так, торік під час затримання порушника загинув прикордонник.

Нещодавно у Діловому були протести. Прикордонники почали зводити загорожу, що мала б допомогти боротися з контрабандистами. Та місцеві обурилися — кажуть, огорожа перешкоджатиме вільному доступу до річки. Що коїться у цьому селі? Аби розібратися, вирушаємо на Закарпаття, у Ділове.

ЛЕГКІ ГРОШІ ЗА МІНІМУМ ЧАСУ

Кордон між Україною і Румунією пролягає тут по річці Тиса. Уздовж неї кожні 400 — 500 метрів стоять озброєні прикордонники. При в’їзді до села — контрольно-пропускний пункт, тут перевіряють документи. На протилежному березі — румунське село Валя-Вішелуй. Аби потрапити туди легально, треба поїхати до офіційного пункту перетину кордону — Солотвино — Сігету-Мармацієй, що майже за 30 кілометрів звідси, витратити на це хвилин п’ятдесят. А нелегально — лише п’ять. Цього часу досить, аби перейти вбрід річку.

Ділове, за однією з версій, є географічним центром Європи. За враженням, яке справляє, — глибока провінція. У селі немає фешенебельних будинків, як, наприклад, у закарпатських Великому Бичкові та Білій Церкві, де, кажуть, багато хто заробляє на контрабанді. Переважно — одно- та півтораповерхові хати.

У дворах — чимало позашляховиків, та це або ще радянські УАЗи, або старенькі “Рендж Ровери”, “Міцубісі”, “Ніссани” з іноземною реєстрацією. Дорога у селі — поганюща, давно не бачила ремонту.

Людей на вулицях мало. Відчинено декілька крамниць. І все — ні ферм, ні цехів, жодного підприємства.

“Дехто з місцевих працює в Рахові на кар’єрі, — розповідає “Експресу” жителька Ділового пані Анна. — Молодь — у готелях та ресторанах на гірськолижному курорті неподалік. Дехто поїхав за кордон на заробітки. Але там треба тяжко працювати. А якщо перенести на територію Румунії декілька ящиків сигарет — за 5 хвилин роботи заплатять мінімум 500 гривень. І без усяких податків”.

/storage/2019/04/19/image/md_uXVm_01-kontrabanda-kyfrik.jpeg

До речі, сьогодні температура води у річці доволі низька, рівень все ще досить високий, а течія — стрімка. Тож кур’єри наражаються на серйозну небезпеку. Але… Півтисячі платять за один доставлений на той бік Тиси ящик сигарет. Як правило, контрабандисти беруть по 2 — 3 ящики. Кожен важить понад 15 кілограмів, тож на собі за одну ходку тягнуть 30 — 45 кг. Якщо ж людина міцна — може взяти і п’ять ящиків. Тоді за раз заробить майже 100 доларів. Вантажником на складі у Польщі доведеться відпрацювати близько 30 годин, щоби отримати такі гроші.

І це — лише заробітки кур’єрів. Організатори контрабандних схем кладуть до кишені набагато більші суми.

ЗА ОСТАННІМ СЛОВОМ ТЕХНІКИ

У Румунії пачка сигарет коштує понад 100 гривень, тоді як в Україні — близько 30 грн, а якщо без акцизних марок — не більш як 20 грн. Зрозуміло, що пересічний українець не має “виходів” на тютюнові фабрики, аби купувати там безакцизний товар. Цим займаються організатори.

У ящику — в середньому 500 пачок. Купивши його тут за 10 тисяч гривень, там можна продати за 50 тисяч. Лише один ящик дає близько півтори тисячі доларів прибутку організаторам. Дужий кур’єр за раз доставить на своїх плечах майже 7500 доларів. А якщо його упіймають — то лише конфіскують товар і оштрафують за рішенням суду. На “шалену” суму — від 1700 до 3400 гривень!!!

У цих цифрах — відповідь на запитання, чому контрабандисти готові вкладати великі суми у спорядження, аби й надалі переправляти сигарети на той берег.

“Вони мають позашляховики, гідрокостюми, дрони, прилади нічного бачення, тепловізори, — розповідає Леся Федорова, прес-секретарка Мукачівського прикордонного загону. — У контрабандистів навіть вилучали спецпристрої — шумовловлювачі, за допомогою яких можна визначити, чи є на ділянці прикордонний наряд”.

СХЕМА ПЕРЕПРАВЛЯННЯ КОНТРАБАНДИ

Як правило, діє група з двох-трьох осіб. До хати у Діловому неподалік Тиси завозять сигарети. Паперові коробки кладуть у декілька чорних сміттєвих пакетів, щоби не намокли, ретельно перемотують скотчем.

За допомогою спецзасобів контрабандисти спостерігають за патрулем, а на румунському боці те саме роблять їхні “колеги”. Щойно випадає слушна нагода — кур’єрів у гідрокостюмах підвозять до берега. Вони вистрибують із машини з ящиками, переносять вантаж на румунський бік і повертаються. У деяких місцях вода сягає коліна, а десь — шиї. У середньому перехід забирає декілька хвилин.

АНУ СТІЙ!

Час від часу вдається затримати порушників. “Із початку року прикордонники відділу прикордонної служби “Ділове” затримали 22 особи, — розповідає Леся Федорова. — Порушники намагалися переправити сигарети до Румунії. Вилучено понад 45 тисяч пачок”.

До контрабанди нерідко залучають неповнолітніх. Наприклад, нещодавно на березі Тиси затримали 17-річного хлопця, який хотів переправитися на той бік із сигарета- ми…

Вилучені чи знайдені сигарети прикордонники передають фіскалам. Вилучають й гідрокостюми як знаряддя правопорушення. Що з ними робити, вирішує суд. Інколи костюми, що цікаво, повертають порушникам.

Скидається на те, що в сутичках із контрабандистами на більший ризик наражаються саме правоохоронці. Торік у листопаді на службі загинув начальник відділу прикордонної служби “Ділове” Вадим Березенський. Румунські колеги попросили перевірити ділянку кордону, бо виявили 10 пакунків із тютюновими виробами.

Тоді прикордонники затримали чоловіка, що вийшов з води й готувався пролізти через колючий дріт. Визволяти порушника, при якому була чимала сума євро та форинтів, приїхало декілька друзів. Один із них, що неодноразово потрапляв у поле зору прикордонників як контрабандист, вчинив навмисний наїзд на Вадима. Прикордонник від травм помер у лікарні…

/storage/2019/04/19/image/md_EsA3_04-avt-3.jpeg

Сітчаста загорожа має допомогти у боротьбі з контрабандистами.

А ЩО ТУТ ТАКОГО?

Місцеві жителі до проблеми мають доволі специфічне ставлення.

“Хтось пронесе дві-три коробки — хіба то контрабанда? — обурюється жителька Ділового Ольга Далізоті. — А як небезпечно для життя! Спробуйте, яка вода в Тисі студена. Як у ній полощу одяг, руки терпнуть від холоду. Але де працювати? Нема де! От і заробляємо ту копійку. Реальну контрабанду возять через пункти пропуску. Автомобілями, фурами, сотнями й тисячами ящиків! За неї покупували машини, побудували хати…”

Прикордонники підтверджують: партії контрабандних сигарет, які намагаються провезти через пункти пропуску, у десятки разів більші, ніж тут, на “зеленій ділянці”. До контрабанди залучено й представників місцевої влади. Так, торік на хабарі в розмірі 500 доларів затримали сільського голову Ділового Андрія Панасюка. Він намагався дати гроші прикордонникам, щоби безперешкодно переправити до Румунії сигарети. Днями Рахівський райсуд визнав його винним у скоєнні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 369 ККУ

“Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі” і призначив штраф у розмірі 715 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Це 12 тисяч 750 гривень. Страшний штраф?.. Отож-бо.

До слова, сільського голову затримали через тиждень після того, як під час спецоперації силовиків один із контрабандистів збив прикордонника Вадима Березенського. Правоохоронці тоді зазначили, що Андрій Панасюк тісно контактував із групою осіб, дії яких призвели до смерті охоронця кордону, а також запідозрили, що саме йому могла належати частина тютюнових виробів, затримана того фатального дня.

Однак підозри так і не довели. Панасюк залишається сільським головою. Без сорому заявляє журналістам: “Контрабанда не таке вже протиправне явище. Контрабандисти своїй державі — Україні не завдають ніякої шкоди”. І навіть влаштовує акції протесту проти прикордонників.

НАМ ВОДУ ПЕРЕКРИЛИ!

…Четверо прикордонників розмотують сітку на дорозі й натягують на раніше встановлені стовпці — так зміцнюють кордон. Саме через це днями спалахнув конфлікт між місцевими і прикордонниками. Обурений сільський голова і близько 40 молодиків перекрили трасу Мукачево — Рогатин та влаштували розбірки з правоохоронцями. Чому?

“До нас ставляться упереджено! Нам нічого не пояснили! — заявив Андрій Панасюк. — Люди протестують через недоступ до води. Адже якщо пожежа, то де брати воду?”

Ольга Далізоті теж обурюється: її позбавляють доступу до води. Мовляв, для варення бере криничну, а для прання, напування худоби — несе з Тиси.

Дивно: аби дістатися звідси до річки, треба спуститися крутосхилом, а це нелегко, вийти нагору з відрами — ще важче! Набагато легше пройти зо два десятки метрів дорогою до місця, де доступ до Тиси — вільний. Тож не зрозуміло, чому загорожа в цьому місці — завада, щоб набрати води. А от контрабандистам вона таки не на руку, бо Тиса тут — мілка, її зручно переходити.

“На ділянці, яку перекрили сіткою, справді незручно набирати воду, — каже Леся Федорова. — Але це дублювальний паркан. А колюча загорожа стоїть уже рік. Донедавна місцеве населення претензій не висловлювало”.

До слова, більшість учасників протесту — місцеві жителі, яких уже притягали до відповідальності за порушення українського законодавства…

Зрештою, селяни заспокоїлися. Постановили, що сільська влада подасть прикордонникам список місць, де будуть облаштовані доступи до річки. Сітчаста загорожа тут буде протяжністю 600 метрів. Варто сказати, що в Діловому не всі мешканці пристають на бік контрабандистів, розуміючи, що ті порушують закон.

Пані Анна — одна з них. Жінка підтримує встановлення загорожі.

“Часом у селі кояться страшні речі, краще мовчати, — розповідає жінка. — У багатьох моїх земляків контрабанда вже у крові, цим промишляють цілими сім’ями”.

…Увечері я виїхав із Ділового. А о другій годині ночі прикордонники затримали двох чоловіків у гідрокостюмах, що намагалися переправити до Румунії 50 ящиків сигарет. Це найбільша партія цьогоріч. І, гадаю, не остання.

ВИСНОВОК

Кожна здорова людина може заробляти чесно. Та, мабуть, тут люди вважають інакше: якщо є змога заробляти швидко і легко, то навіщо ота чесність? Небажання працювати й відчуття безкарності штовхають їх на злочин. А держава не дуже й намагається їх спинити — штрафи за правопорушення просто сміховинні.

Що потрібно, аби ці люди відмовилися від такого свого заробітку? Суворіше покарання? Ретельніша охорона? У регіоні має з’явитися підприємство, де вони зможуть добре заробляти? Кожен з варіантів не позбавлений сенсу. Та, може, для початку варто змінювати свідомість?

Автор Богдан Куфрик