Кожна представниця прекрасної статі в цей день мріє про незвичний дарунок, але буває, що «оригінальність» презента переходить усі межі.
Журналістка поцікавилася у жителів Івано-Франківської області, які ж несподівані подарунки вони отримували 8 березня, пишуть Версії з посиланням на WestNews.
Найчастіше чоловіки обирають «щось корисне та необхідне вдома» У соцмережі Фейсбук, Анастасія розповіла, що отримала від уже колишнього хлопця у подарунок швабру. Серед надто практичних презентів траплялися навіть дитячий горщик чи фарба для стін.
«Я вчитель з двадцятирічним стажем. Тому 8 березня квітів та солодощів вистачає. Та кілька років тому у свій очікуваний вихідний замість романтичної вечері я отримала гігантський килим. Чоловік виправдовувався, що річ дуже хороша і служитиме роками, до того ж запропонували чудову знижку. За такий дарунок чоловік ще довго просив вибачення», – розповідає Галина Степанівна.
А Ольга поділилася історією про те, що отримала у подарунок сертифікат у продуктовий магазин.
«В цей день ми хочемо відчути що нас люблять та цінують за те, що ми просто жінки, а не прибиральниці та кухарки. Дорогі чоловіки, якщо не хочете, щоб такий подарунок кинули у вас, то краще подумаєйте двічі, що купляєте», – обурюється жінка.
Кажуть, що жінки – вибагливі створіння, і вгадати з подарунком їм важко. Та насправді достатньо подарувати увагу і теплі слова.
«Було приємно, коли хлопець сам оформив і написав «100 причин, за що я тебе люблю». Він, прикрасив банку, в яку помістив папірці,і написав небанальні речі, а саме ті, які стосуються нас. Красиво те, що перший папірчик, який ти відкриєш – це те, за що він найбільше любить. Я обожнюю фіалки, і якось захотіла букет з них. Коханий зробив настоянку на фіалках. Це було оригінально. Банальні повітряні парашутики- не є такими аж і банальними, особливо коли ви удвох мурдуєтеся як їх в небо запустити, коли підпалюєте фітіль і стараєтеся, щоб сам шар не загорівся», – ділиться Галина.
Бувають і подарунки, які залишають спогади на все життя.
«Хоча мені вже 66 років, проте те саме 8 березня сорокарічної давності запам’яталося назавжди. Тоді я якраз вийшла заміж за свого чоловіка і ми дуже мріяли про власний будинок,а коштів як таких не було. Отож, виходжу я ранком на подвір’я нагодувати курей, – і раптом бачу, як їде фура з цеглою і зупиняється коло брами. Виходить мій батько та з посмішкою каже, що ця цегла -подарунок для будівництва хати. Я тоді не знала дякувати, сміятися чи плакати. Увесь день разом із своїм Романом складали ту цеглу. Замість відпочинку у цей день – спина, яка боліла увесь тиждень. Проте, саме такий зовсім нежіночий подарунок допоміг збудувати будинок, в якому зараз живуть вже мої онуки», – пригадує пані Оксана.
Підготувала Тетяна КУЛІКОВСЬКА