До Яремче переїхала сім’я біженців з Миколаєва. Вони поділилися історією відкриття своєї справи.
Все почалося з того, що після народження дитини жінка зіткнулася з проблемою у виборі дитячих речей, які не годилися для використання, пишуть Версії з посиланням на “Яремчанський вісник”.
Як з’явилася ідея такого бізнесу? У Вас відповідний фах?
– Ми з чоловіком опинилися в Яремчі після вторгнення, бо залишатися в Миколаєві було небезпечно. Тут у нас народилася донечка. І саме тоді я зіткнулася з тим, що речі, які я їй купую, часто не відповідають очікуванням. Перш за все, йдеться про кокон, бортики та інші такого типу вироби. Тож вирішили самі пошити те, чим хотілося б користуватися. Але як бізнес ця ідея відійшла тоді на задній план, бо ми почали шити термобілизну для знайомих під Бахмут, інші необхідні речі для військових. Потім, як і всі, не знали, що робити, чекали, але врешті вирішили, що час настав!
– Скільки осіб працює на виробництві та яку кількість замовлень можете виготовити за,скажімо, тиждень?
– У нас працює дуже професійна кравчиня, яка має досвід і вміння в усіх процесах виготовлення текстильної продукції. А також я: допомагаю і займаюся замовленнями та їх формуванням (я менеджерка державного управління за фахом). І є мій чоловік ще. Якщо замовлень дуже багато, то залучаємо місцевих швей. Протягом тижня ми можемо виготовити досить багато всього, близько 3-4 комплектів за день.
– На який ринок Ви орієнтуєтеся? Звідки більшість замовлень?
– Звичайно, переважно замовлення з України, але чимало наших комплектів переслані в США, Польщу, Канаду та інші країни. І це все з лютого цього року, коли почали працювати.
Далі Тетяна розповідає про найпопулярніший товар – ковдру для виписки із тканини в патріотичний блакитно-жовтий узор і наголошує, що це зараз справжній хіт.
Майстерня заповнена тканинами, на полицях акуратно розкладені відшиті замовлення, жінки спілкуються, здається, геть не помічаючи швейних машин, які майже не зупиняються. І десь тоді говоримо про, мабуть, найважче – дім, який довелося залишити.
– Ми приїхали в Яремче у березні 22-го, – каже Тетяна. – З того часу дім у Миколаєві відвідували, а останнього разу, з місяць тому, потрапили під обстріл в Одесі. У мене маленька дочка, тож ми будемо в Яремчі. Найголовніше, що ми маємо тут, – спокій.
Діліться своїми історіями, підтримуйте тих, хто поруч, – покупкою, похвалою чи поширенням інформації, адже саме ми формуємо маленький світ довкола себе, тож чим його наповнимо – те нас і оточуватиме
Допоможіть добровільним внеском українським журналістам
Підписуйтесь на канал Версій в Telegram та читайте нас у Facebook. Завжди цікаві та актуальні новини!
