Прикарпатець, який зараз на війні боронить Україну, поширює на прифронтових територіях традиції та культуру, на який виріс. Василь родом з Джурова, у фейсбуці більш відомий за псевдо “Марко Биковскі” (очевидно з міркувань безпеки). Він добре знається на традиційній кухні, сам смачно готує і щиро популяризує ту культуру, в якій вихований. Його побратими вже скуштували і маремухи в лізоні, і голубці з буряка, і барабульники , і кулешю з свіжою смаженкою, і навіть полоза на пательні.
А ще Марко Биковскі розповідає місцевим про традиції Прикарпаття. Зокрема і про те, що “слоїк не можна повертати порожнім”.
“Коли стояли на блокпосту, то місцева нам принесла слоїки з повидлом, сметаною та молоком. З останнього я успішно жарив блінчики. Ну і прийшла черга повертати банки. І коли я їх приніс, то вона здивувалася, чому на дні лежали печиво і цукерки. Це було її перше знайомство з традиціями мого регіону. В мене дома прийнято не повертати порожній слоїк. В порожню посудину при поверненні ми обов’язково кладемо чи грінку хліба, чи печиво, чи цукерки. Невідомо звідки пішла ця традиція. Але для нас, це один з проявів подяки», – йдеться в дописі.
Детальніше про цю традицію гостинності розповіла Іванна Стеф’юк, кандидатка філологічних наук, письменниця, кураторка етнографічного проєкту «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва.
“Душевна традиція, котра єднає Снятин і Конотоп, Рівненщину з Одещиною, Буковину з Поділлям. «Слоїк не може вертатися порожнім», – скаже вам господиня з Буковини, те саме потвердить і господиня з Сумщини, лише слоїк називатиме банкою, а так – все без змін. Йдеться про традицію взаємної гостинності: якщо вам у дім принесли молоко чи сметану в банках, ви маєте тут же перелити вміст у свій посуд, принесену банку (слоїк) вимити і на його дно кинути шматочок присоленого хліба. Причому це стосується не лише банки – а й дзбана, миски чи іншого посуду. Зараз традицію осучаснили і кидають цукерки, печиво чи інші дрібні лакітки”, – відмічає Іванна Стеф’юк.
Звідки походить традиція і що вона означає?
Дослідниця Світлана Гончарук у статті «Клади перед людей хліб на столі» («Україна молода», 2010) пояснює: «Це пригощення для корови-годувальниці й оберіг від лихого ока». На київському Поліссі побутує повір’я: якщо жінка носитиме молоко вдові чи бідній людині безоплатно, і та людина взамін даватиме хліб та сіль – в корови, яка тим даром почастується, жодна відьма не зможе вкрасти (відібрати) молоко.
Первісно цей жест гостинності (повернути банку зі шматочком хліба) стосувався саме віддяки за молочні продукти – молоко, кисляк, сметану, жентицю тощо. Відповідно, ставилися саме ті смаколики, які припадуть до душі корові.
Проте в цій традиції відображене ще одне вірування українців – про те, що порожній посуд символізує щось нехороше (згадаймо – переходити з порожніми відрами не годиться, порожню склянку чи пляшку на столі намагаються не тримати, а на одному з найважливіших для людини свят весіллі присутня обрядова ложка-повниця, яка завжди наповнена і саме цим символізує достаток). Відповідно, за цією логікою відпустити людину зі свого дому з порожнім посудом – це не побажати їй достатку.
Не віддають українці (принаймні ті, які залюблені у традицію) порожнім і зичений посуд. Аби не переводився добробут ні в тих, хто позичав, ні в тих, хто приймав той посуд у позику.
Направду – традиція взаємної гостинності – така проста у виконанні і містка за змістом.
“В українців чимало традицій гостинності та доброї волі – придорожні криниці, призначені не тільки для сусідів, а й для подорожніх, особлива гостина «прийти на свіжину» (на м’ясне частування до господаря, який заколов кабана), дружні тóлоки (гуртова робота для зведення житла чи виконання інших великих об’ємів роботи), сучасна традиція волонтерства і гуртової допомоги «рідним незнайомцям». Традиція не повертати слоїк порожнім у цьому переліку, можливо, й маленька. А хоча.. Все велике добро складається з малих вчинків. Малих, але не дрібних. Промовистих”, – резюмує Іванна Стеф’юк.
Допоможіть добровільним внеском українським журналістам
Підписуйтесь на канал Версій в Telegram та читайте нас у Facebook. Завжди цікаві та актуальні новини!
