Нардеп від “Слуги народу” Максим Бужанський вніс до парламенту законопроєкт про визнання закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної” таким, що втратив чинність “на базі нововиявлених обставин, зважаючи на рішення Венеціанської Комісії”.
Про це він написав на своєму Telegram-каналі, пишуть Версії з посиланням Цензор.НЕТ.

“Друзі, вніс до парламенту законопроєкт про визнання Закону про державну мову таким, що втратив чинність. Про скасування закону про мову, якщо комусь зрозуміліше так. На базі нововиявлених обставин, зважаючи на рішення Венеціанської Комісії. Ми всі прекрасно розуміємо, що нічого спільного із захистом і розвитком української мови, чинний закон не має. Що закон цей спрямований на дискримінацію носіїв інших мов, передовсім, російської мови. Що закон цей безпосередньо завдає шкоди нашій державі, виштовхуючи наших громадян з нашого інформаційного поля в чуже. Що цей закон вбиває і принижує нашу україномовну літературу, ставлячи її в неконкурентне положення і не даючи їй рости”, – заявив нардеп.

“Це закон для тих, хто не хоче бачити Україну сильною, сучасною, багатонаціональною державою. Та й чорт з ними, я говорю не від їхньої особи. Упевнений, скасування закону про мову в чинній редакції, відкриє можливість для написання дійсно вартісного документа. Широкої дискусії на цю тему між жителями Сходу і Заходу України, націоналістами, раціоналістами, діячами культури, представниками медіа. І новий закон буде відповідати інтересам нашої країни і європейських цінностей, про які так багато говорили автори попереднього закону. І якими вони знехтували, відверто утискаючи і принизивши права неукраїномовних громадян України. Про що прямо говориться у висновках Венеціанської Комісії”, – резюмував Бужанський.

Як повідомлялося, 25 квітня Верховна Рада ухвалила в другому читанні і в цілому законопроєкт про мову. Поправки до документа парламентарії розглядали на пленарних засіданнях майже два місяці – з 28 лютого.

15 травня президент України Петро Порошенко підписав мовний закон, відзначивши його виняткову збалансованість.

Щоб отримати українське громадянство, необхідно підтвердити “відповідний рівень” володіння українською мовою. Необхідний рівень буде встановлювати Національна комісія зі стандартів державної мови.

Однак ця вимога не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які служать в Збройних силах України та мають державні нагороди, а також тих, прийом у громадянство яких представляє для України державний інтерес.

Закон також визначає класифікацію рівнів володіння українською мовою, передбачена трирівнева шкала і рівні сертифікатів, які підтверджують відповідну ступінь володіння мовою.

Українською мовою повинні будуть володіти чиновники всіх рівнів, судді, правоохоронці, військовослужбовці-контрактники, співробітники сфери освіти, медичної сфери, посадові особи державних і комунальних підприємств, адвокати, нотаріуси.

Мовою освітнього процесу буде українська, але держава буде сприяти вивченню мов міжнародного спілкування передусім англійської.

Разом з тим законодавець гарантував право представникам нацменшин і корінних народів в початкових класах та дитсадках комунальної власності вивчати відповідну мову поряд з державною.

Держава буде також забезпечувати використання державної мови у сфері культури.

Мовою телебачення і радіомовлення буде українська мова.

Відповідно до редакції законопроєкту, підготовленої до другого читання, збільшуються квоти використання української мови на ТБ і радіо.

Частка мовлення українською мовою має становити не менше 90% загальної тривалості передач і фільмів, їхніх частин к кожному проміжку часу між 7:00 і 18:00 і між 18:00 і 22:00.

Для місцевих телерадіокомпаній мовлення іншими мовами має становити не більше 20%.

Законопроєкт також передбачає зобов’язання для книговидавців випускати українською мовою не менше 50% всіх виданих ними книжок протягом року.

Комп’ютерні програми з призначеним для користувача інтерфейсом, встановленими на товарах, які реалізуються в Україні, повинні будуть мати користувальницький інтерфейс українською мовою, який буде містити не менше інформації, ніж іноземні версії такого інтерфейсу.

Сфера обслуговування, відповідно до закону, буде працювати українською мовою. Однак на прохання клієнта його персональне обслуговування можливо іншою мовою. Аналогічна ситуація і зі сферою здоров’я.

Закон також визначає порядок формування та функціонування Національної комісії зі стандартам державної мови.

Захистом державної мови опікуватиметься відповідний уповноважений, якого призначатиме і звільнятиме Кабінет міністрів України.

 

Підписуйтесь на канал Версій в Telegram та читайте нас у Facebook. Завжди цікаві та актуальні новини!