22-річний військовий Денис Александрук родом з Луганщини вже майже чотири роки на передовій. За цей час він пережив 8 смертельно небезпечних ситуацій, але зберіг віру в життя і бажання боронити країну. Зараз Денис проходить реабілітацію після важкого поранення в обласній клінічній лікарні Івано-Франківська в рамках місії американських хірургів “Face the Future”.
Денис розповідає про свій бойовий досвід:
“Перший бій ми приймали, маючи боєкомплект на півгодини бою. І то тільки “стрілкотня”. Кулемет Дегтярьова, який часто клинило. За 20 хвилин ми знищили дві БМП, танк і одну вантажівку з піхотою”.
Останнє його поранення було дуже важким – вирвана частина щелепи, переламані шийні хребці, поранення шиї, руки і ноги, контузія.
“Я завжди йду до кінця. Я – вольовий. Навіть якщо помру, все одно буду йти до кінця!”, – каже Денис про свою силу духу.
Американські хірурги відзначили надзвичайну стійкість і витривалість Дениса. Сам він вважає, що сильний характер йому сформував вітчим Олександр, якого називає батьком.
“Мною дуже сильно рухає гнів і ненависть. І це мене спонукає йти далі, навіть якщо боляче”, – ділиться військовий.
Денис не бачить себе в цивільному житті після одужання і хотів би продовжувати військову кар’єру інструктором.
“Воювати я вже не піду. З моїми травмами дуже довго не можна буде одягнути бронежилет, але піду на інструктора, вчитиму пацанів, щоб вони не вмирали в першому ж бою”, – розповідає про свої плани Денис.
Війна забрала у нього 23 побратими, чиї номери досі в його телефоні. Але саме на війні, за словами Дениса, можна зустріти справжніх людей:
“Там ти справді пізнаєш людину, якою вона є”.
Попри страшні випробування, Денис Александрук не втрачає віри в перемогу і справедливість. Його історія – приклад незламності духу і відданості своїй країні.
