Святий великомученик Димитрій Солунський був сином римського проконсула у Солуні. Батько і мати святого Димитрія були таємними християнами. Вони хрестили і Димитрія. Вже після смерті батька, коли Димитрій досяг повноліття імператор Галерій Максиміан, що вступив на престол в 305 році, викликав його до себе і, переконавшись в його військово-адміністративних здібностях, призначив його на місце батька проконсулом Солунської області. У відношенні до християн воля імператора була виражена однозначно: “Карай кожного, хто прикликає ім’я Розіп’ятого”.

Прийнявши призначення Димитрій повернувся у Солунь і негайно перед всіма визнав Ісуса Христа своїм Господом. Замість того, щоб гнати і страчувати християн він відкрито почав навчати жителів свого міста християнським правдам.

Коли Максиміан дізнався, що новопризначений ним проконсул – християнин, то гніву імператора не було меж. Повертаючись з походу в Причорномор’ї імператор вирішив вести армію через Солунь.

Коли імператор увійшов до міста до нього викликали Димитрія. Святий сміливо визнав себе християнином, за що Максиміан наказав кинути сповідника до в’язниці.

Вранці 26 жовтня 306 року за наказом імператора до в’язниці святого прийшли воїни і вбили його списами.

Тіло святого великомученика Димитрія було викинуте на поживу диким звірам, але солунські християни забрали його і таємно поховали. За святого рівноапостольного князя Костянтина над могилою святого Димитрія була споруджена церква.

Сто років пізніше при будівництві нового – більшого храму на місці старого, були знайдені нетлінні мощі святого великомученика. З VII століття від мощей великомученика Димитрія починається чудесне виділення благодатного мира, у зв’язку з чим великомученик Димитрій одержує церковне найменування Мироточивий.

Преподобний Теофіл Печерський – єпископ Новгородський

Жив у XV столітті. Відомий, як борець за церковну та політичну незалежність Новгороду від Москви. Єпископське служіння у Новгороді виконував з 1471 по 1480 рік. В 1482 року приїхав до Печерського монастиря, щоб поклонитися святиням, але помер біля Києва. Преподобний Теофіл був похований у Києво-Печерському монастирі у Дальніх печерах.