Результат пошуку зображень за запитом "Франківськ вулиця Страчених"

Усе це можна побачити та порівняти з тим, як виглядає сьогодні у нашій традиційній рубриці WestNews “Станіславів вчора і сьогодні”.

Вулиця Страчених Націоналістів — знаходиться в історичній частині міста Івано-Франківськ, в центрі міста біля ратуші. Простягається від площі Ринок до вул. Леся Курбаса. Одна з найкоротших вулиць міста — 100 м.

Вузька, озеленена та забудована переважно старими «польськими» 2-3 поверховими будинками. В кінці вулиці знаходиться реформістська синагога.

З історії вулиці

Перша назва вулиці від 1860-х рр. — імені Берка Йоссельовича, частіше іменована просто вулицею Берка. Берк Йоссельович — уродженець невеликого литовського міста, за походженням єврей. Узяв активну участь у повстанні Т. Косцюшка проти росіян у 1794 р. Був призначений полковником у новостворений полк, з яким захищав Варшаву від суворовських загарбників. Після вторгнення Наполеона з необхідності став офіцером польських військ у складі його армії. Загинув у бою з австрійцями в Західній Галичині в 1809 р., увічнений у картинах відомого художника Ю. Коссака.

Історичне походження назви вулиці

14 листопада 1943 року в Станіславському театрі відбулася прем’єра оперети «Шаріка». Близько 17.30 до залу ввійшли гестапівці, агенти і перекрили всі входи і виходи. Чотири поліцаї піднялися на сцену і один з них наказав припинити виставу. Слово до глядачів взяв помічник шефа гестапо Оскар Брандт, який заборонив публіці розмовляти між собою. Коли вороги робили обшуки, то перед задніми рядами знайшли два пістолі і гранати. У коридорі театру пролунали постріли. Одного есесівця було поранено. Людей тримали на перевірці цілу ніч. Гестапо затримало близько 100 осіб. 4-ох осіб скрутили і назвали членами ОУН, 15 осіб засуджено до страти. О 13.30 їх вивели під стіну єврейської синагоги і вбили.

Історичні будівлі – Темпель (синагога)

Ідея зведення темпля у Станіславові виникла 1887 року серед членів «Спілки прогресу». Незабаром Олександр Віттель та Еліас Фішер, разом з іншими членами спілки, організовують комітет з будівництва синагоги прогресистів. 1888 спілка отримує ділянку землі. 20 червня 1895р. рабин Ісак Горовиць урочисто закладає перший камінь майбутньої синагоги. Будівництво продовжувалося до 1899. Автором проекту був віденський архітектор Вільгельм Штясни. 4 вересня 1899 за присутністю міської влади та віруючих відбулося урочисте відкриття синагоги.

Будівля постраждала під час Першої світової війни, невдовзі було відреставрована. У 1927-1929 в інтер’єрі виконано новий розпис, замінено дах. Під час Другої світової війни синагога була значною мірою зруйнована, потім знову відремонтована.

У 1990-ті роки частину приміщень синагоги було передано місцевій юдейській общині. Частину приміщень займає меблевий магазин. Біля будівлі у 2003 році було зведено пам’ятник страченим українським патріотам.

Архітектура

Будівля виконана в мавританському стилі з елементами неоренесансу. Вхід в темпль був із західного боку через хол в головну залу, з трьох сторін оточену галереями для жінок. Загалом було 300 сидячих місць. У східній стіні є апсида, у якій раніше розміщався старовинний мавританський Арон Га-кодеш. Спочатку по кутах синагоги розміщувались чотири вежі, оздоблені зірками Давида.