Цьогоріч відзначають 80-ті роковини з часу масового знищення євреїв на Станиславівщині. “Чорна неділя” 12 жовтня 1941 року сколихнула весь світ – вперше нацисти продемонстрували, що знищуватимуть євреїв цілими громадами.
У радіопрограмі ТРК “Вежа” ІНІЦІАТИВА історик-джерелознавець, співавторка дослідження “150 із 150 000. Голокост євреїв Прикарпаття як складова демографічної катастрофи Східної Галичини”, Любов Соловка розповіла про Голокост на Прикарпатті в часі нацистської окупації 1941-1944 років.
Восени в часи війни в Станіславові почались масові розстріли євреїв. Всі знають про Бабин Яр, де 29-30 вересня було розстріляно близько 33 тисяч євреїв. Але мало хто знає, що в Івано-Франківську, тодішньому Станіславові, відбувались такі ж самі масові розстріли.
На фото: євреї з гетто Станіслава на примусових роботах в місті
“12 жовтня 1941 року, у перший рік, коли нацисти зайшли в місто, у Станіславові було розстріляно до 12 тисяч євреїв. Світовими символами Голокосту ми називаємо Бабин Яр, Вершавське гетто, Аушвіц, але чомусь не згадуємо розстріли в Станіславові. В нашому виданні є ностальгічний путівник в місця скорботи – їх на Станіславівському окрузі є близько 90. Масове, систематичне, організоване знищення євреїв почалося саме з приходом нацистів”, – розповідає Людмила Соловка.
Гестапо зайшло 26 липня і вже почало порядкувати. Вже тоді була визначена доля євреїв. Інтелігенції наказали реєструватися – і вони дійсно прийшли добровільно, сподівались, що їх на роботу приймуть. Натомість їх розстріляли. Спочатку був “синій понеділок” в серпневі дні, а потім був тиждень розстрілів – знищували і єврейську, і польську інтелігенцію. Згодом їх поховали в Павлівці.
А вже у жовтні у “чорну неділю” у Станіславові нацисти засвідчили, що вони вбиватимуть цілими громадами. “Осінній сумний ряд 1941 року почався 6 жовтня в Надвірні. Нацистам треба було провести репетицію. Вони тоді зібрали дуже багато людей, але тоді їм вдалося розстріляти тільки дві тисячі. І саме ця команда через тиждень організувала масові розстріли в Станіславові”, – додає Людмила Соловка.
Прикметно, що в цей день було велике єврейське свято Гошана Раба, яке перекладається, як “велика Осанна”.
“Це був почерк нацистів – проводити свої акції в часи релігійних свят. Вони хотіли розіграти релігійну карту, але їм це не вдалося. Вони хотіли спровокувати західноукраїнський простір на погроми. В 1942 році вони провели масовий розстріл у вересні, на єврейський Новий рік. Інші розстріли були на Йом-Кіпур в Рогатині, на Шавуот. Навіть на католицьке Різдво в 1942 році”, – деталізує історик.
В 1941 році 12 жовтня масовий розстріл був не лише в Станіславові, а також і на Коломийщині в Шепарівцях. В ці дні розстріляли євреїв і в Делятині у лісі Вільховець. Загалом в ці жовтневі дні розстріляли до 19 тисяч євреїв.
“В 1941 році Станіславів був єврейським містом, і лише за один день знищили майже половину єврейської громади. Загалом нацисти зігнали близько 20 тисяч, але наступили сутінки і вони не встигли розстріляти всіх. Люди намагалися втікати, легко поранені і ті, кому вдалося зімітувати смерть, вночі почали вибиратися з тієї гори трупів. Завдяки цим живим свідкам і збереглися спогади про масові вбивства”, – додає Любов Соловка.
Навіть коли стало зрозуміло, для чого зігнали 20 тисяч євреїв, люди до останнього не вірили, що їм всім загрожує смерть. За свідченнями очевидців, один із станіславівських ще встиг викрикнути до нацистського командувача :”То це та славнозвісна німецька культура?” – за мить до того, як його розстріляли на місці.
В часи нацистської окупації євреї жили в гетто, це район частини сучасної вулиці Бельведерської. Гетто з’явилось в Станіславові в грудні 1941 року. Але зважаючи на кількість єврейського населення в місті (на кінець літа-початок осені 1941 року їх було близько 30 тисяч), відведеної під гетто території було замало.
“Це і була одна із причин організації масових розстрілів – зменшити кількість населення. На Бельведерській, яка у ті часи була головною артерією гетто, є і своя “розстріляна яма”, де було вбито близько чотирьох тисяч євреїв”, – уточнює Любов Соловка.
На фото: Українська і єврейська поліція по обидві сторони пропускного пункту гетто
Традиційно 12 жовтня в Івано-Франківську влаштовують Ходу пам’яті – тими вулицями, якими євреїв вели на розстріл. Хода стартує від Ратуші, далі до місця, де колись була головна синагога (на місці пам’ятника Руській трійці у сквері Міцкевича), потім Бельведерською, по Ленкавського і до єврейського цвинтаря, який став нашим “Бабиним Яром”. За традицією несуть запалені лампадки і камінчик, як символ вічності.
“Німецький дослідник Голокосту Томас зан Кюллєр відмітив: “Стартовий постріл до остаточного вирішення єврейського питання був даний в Станіславові”. Хоч це і не був перший розстріл, але це було перше свідчення, що нацисти будуть вбивати тотально. Розстріл у Станіславові засвідчив, що нацисти будуть вбивати цілими громадами. У часи Другої світової війни світ втратив половину єврейського населення, Україна – 2/3 єврейського населення, а Галичина втратила 90 % євреїв. В нас була знищена серцевина громади, її духовний осередок”, – резюмує історик.
джерело фото: Станіслав – сторінки трагедії євреїв Прикарпаття
Підписуйтесь на канал Версій в Telegram та читайте нас у Facebook. Завжди цікаві та актуальні новини!
