Західний апеляційний господарський суд визнав незаконним виділення земель під ВЕС на Боржаві. Рішення суду може стати переломним моментом у тривалій боротьбі екологів та громадських активістів за збереження унікальної природи Карпат.
Деталі судового рішення та його значення
У середу, 10 липня, Західний апеляційний господарський суд ухвалив резонансне рішення, визнавши незаконним виділення 54 земельних ділянок за 39 договорами оренди для будівництва вітроелектростанцій (ВЕС) на території Закарпаття. Ця інформація була оприлюднена на офіційній сторінці Всеукраїнського громадського руху Save Borzhava.
Судовий процес ініціював заступник керівника Закарпатської обласної прокуратури, діючи в інтересах держави. Активну участь у справі взяла громадська організація “Міжнародний інститут людини і глобалістики Ноосфера”. Особливу роль у досягненні позитивного результату відіграла юристка Наталя Майстренко, чию роботу високо оцінили активісти:
“Ми щиро вдячні за величезну пророблену роботу і витривалість у цій надзвичайно довгій боротьбі”.
Масштаби незаконного виділення земель
Масштаби незаконного виділення земель вражають: йдеться про 54 ділянки загальною площею 42 га, вартість яких оцінюється майже у 20 млн грн. Ці землі були передані компанії “Атлас Воловець Енерджи” Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області для будівництва ВЕС потужністю 120 МВт на найдовшій полонині Закарпаття – Боржаві.
Конфлікт навколо будівництва вітряків у Карпатах має довгу історію. Ще у листопаді 2020 року на Закарпатті голова ОДА та прокуратура виступили на захист Боржави від будівництва ВЕС. Проте ситуація ускладнилася, коли Верховний Суд дозволив збудувати кілька десятків вітряків на закарпатській Боржаві.
Загрози для природоохоронних зон Карпат
Ситуація загострилася у березні 2023 року, коли місцеві мешканці, екологи та туристи почали активно протестувати проти підготовки до будівництва вітрових електростанцій поблизу гори Пікуй та меж природоохоронних зон і туристичних маршрутів.
Наталія Вишневська, керівниця ГО “Зберегти Пікуй”, раніше повідомляла:
“У зоні ймовірного зведення ВЕС перебувають заказник “Либохорівський”, ботанічний заказник загальнодержавного значення “Пікуй”, ландшафтний заказник загальнодержавного значення “Пікуй”, національний природний парк “Бойківщина”, ландшафтний заказник місцевого значення “Бескид””.
У жовтні 2023 року ситуація набула нового оберту, коли активісти ГО “Зберегти Пікуй” виявили на Боржавському хребті сліди розриття полонини довжиною близько 30 метрів на спуску між Плаєм та Великим Верхом. Це викликало нову хвилю протестів та заклики до громадськості підписати колективне звернення проти забудови високогір’я українських Карпат.
Нинішнє рішення суду може стати переломним моментом у тривалій боротьбі за збереження унікальної природи Карпат. Активісти очікують на можливі апеляції з боку забудовника та готуються до подальших юридичних баталій. Водночас, це рішення дає надію на те, що інтереси екології та сталого розвитку регіону будуть враховані при плануванні енергетичних проектів у майбутньому.
