Метеорит Княгиня отримав свою назву від села на Закарпатті, поблизу якого його знайшли в 1866 році. Це небесне тіло було наймасивнішим від усіх, які раніше виявляли на території Європи. І саме його дослідження стали поштовхом до сенсаційної заяви науковців про можливе космічне походження життя на Землі, пишуть Версії з посиланням на Експрес.

Перші звіти про падіння метеорита представив у Відні знаменитий геолог та мінералог Вільгельм Ріттер фон Гайдінгер. У доповіді науковець цитував, зокрема, лісничого Антона Покорного, який викупив знахідку в селянина “за два воли” і перепродав Віденському імператорському музеєві (тепер це — Музей природознавства у Відні).

“В абсолютно ясному небі з півночі несподівано з’явилася маленька хмара, яка раптом стала в десять разів більша від сонця, почувся гул, схожий на постріл зі ста гармат одночасно. В усі сторони вона відкидала сіруваті промені диму, але не випромінювала жодного світла. Через дві-три хвилини після удару почувся рев, наче каміння вдарилося одне об одне, гуркіт тривав 10 — 15 хвилин”, — повідомляла перші подробиці доповіді доктора Гайдінгера про падіння метеорита газета Wiener Zeitung.

Ще у небі метеорит розколовся, від головного ядра розлетілися осколки, яких, за тодішніми припущеннями, могло бути приблизно сотня. Більшість каменів упали в околиці села Княгині та сусідньої Стричави. Головний фрагмент метеорита трикутної форми вгруз у поверхню землі на 2,7 метра. Далі заглибитися завадили тверді гірські породи.

Одразу було знайдено майже 60 осколків. Найбільший важив приблизно 270 кілограмів.

“Декілька каменів були теплі, хоча до більшості з них торкнулися лише через години, а то й навіть через дні після падіння”, — переказували газетярі свідчення очевидців.

Науковці змогли визначити, що з’явився метеорит із сектора неба, де в той час було розташоване сузір’я Великої Ведмедиці. Від того часу минуло вже понад 150 років, однак повноцінних археологічних досліджень на місці падіння метеорита досі так і не було проведено.

“У першій половині ХХ століття територія падіння метеорита Княгиня переходила від однієї держави до іншої, а в радянський період той район входив у прикордонну зону СРСР і про ніякі наукові дослідження там і мови бути не могло. Україна ж, здобувши незалежність, мала вже інші пріоритети”, — зауважив з цього приводу археолог Микола Бандрівський.

 

Підписуйтесь на канал Версій в Telegram та читайте нас у Facebook. Завжди цікаві та актуальні новини!